Духовний шлях міста

Духовний шлях містаНа момент заснування міста найвищою духовною особою був благочинний Олешківського округу протоієрей Леонтій Олександрович Ромоданов, місцем перебування якого були Олешки (нині Цюрупинськ). Саме отець Леонтій, з дозволу Таврiйського єпархiального керівництва, 4 жовтня 1898 р. провів освячення місця i закладки храму в ім’я святого Сергiя Радонезького. Освячення проведено у присутностi священикiв села Чалбаси — Михайла Градосельського та Іоана Зайончевського, села Каланчак — Миколи Волкова, села Красне — Милентiя Колосова та дияконiв Олейникова i Орловського, засновника мiста С.Б. Скадовського, iнженера-будiвельника Іллі Андрiйовича Крестинського, десятника будiвельної справи Петра Федоровича Зобенка, адмiнiстрацiї порту, експортних фiрм та жителiв мiстечка.

Духовний шлях містаХрам на честь Святого Сергія Радонезького зводився господарським способом. Це була споруда довжиною близько 50 метрiв i висотою дзвiницi вiд основи фундаменту до хреста близько 56 метрiв. Загальна вартiсть храму преподобного Сергiя Радонезького становила 156 133 рублiв. Церков споруджено у формi судна з 2 щоглами (вежами) i кормою (вiвтар). Величезних два золотих хрести на вежах добре було видно за 20 верст i з моря, й iз сушi. Хоча газета “Юг” 20 червня 1899 р. писала, що Скадовськ має вже регулярне церковне служіння в усі встановлені дні.

Освячення храму планувалося на 5 липня 1904 р., у день святкування десятиріччя заснування мiста, але ще в 1906 р. його розписував художник Чєпцов, котрого запросили з Петербурга. Храм був освячений 24 та 25 вересня 1906 р. єпископом Таврійським і Сімферопольським Олексієм.

Духовний шлях містаНастоятелем храму Сергія Радонезького став Михайло Єфремович Градосельський, переведений сюди з села Чалбаси. Служив Господу Михайло Єфремович принаймні до 1922 р. і мав двох дітей. Старша донька Клавдiя Михайлівна була вчителькою Скадовської Церковнопарафіяльної трикласної школи. В 1903 р. у Михайла Єфремовича народився син Сергій. Сержант Сергій Михайлович Градосельський, командир відділення 24 гвардійського стрілецького полку, загинув у бою 7 вересня 1943 р. біля с. Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Духовний шлях містаНапередодні 1917 р. священиком с. Красне був Віталій Ісакович Орловський, с. Карги – Даниїл Іванович Олейников, Михайлівки – Іоан Никитов Добровольський, Новомиколаївки – священик Олександр Васильович Сахаров та диякон Володимир Дмитрієнко.

Ще в дореволюційні часи єврейська громада Скадовська мала свою синагогу. 9 квітня 1923 р. у мiстi було утворено єврейське товариство, до котрого входило 25 осiб, товариство відновило діяльність синагоги.

Духовний шлях містаВ 1921 р. радянська влада закрила церковнопарафіяльну школу. Наступного, 1922 р., міським ревкомом укладено договір з приходською радою на право існування храму Сергія Радонезького. Приходські збори налічували близько 4000 осіб, Рада складалася з 12 осіб, головою Ради був Михайло Градосельський, секретарем Іван Васильович Архангельський, котрий служив дияконом ще з дореволюційних часів. Старостою був козак Володимир Удовиченко.

В 1938 р. храм Сергiя Радонезького було зруйновано, залишилася лише сторожка. Церкви і молитовні будинки закрилися в усіх населених пунктах Скадовського району. Після німецької окупації, в 1941 р., нова влада дозволила відновити діяльність церкви, в листопаді 1943 р. згадується Скадовський священик С.Л. Стоянов.

Духовний шлях містаТим часом і радянська влада стала більш лояльно відноситися до православної церкви. Від храму залишилася сторожка і прибудова площею 36 кв. м (за сучасним пам’ятником Леніна). Ці будівлі переобладнано під молитовний будинок і передано громаді. Саме в цій церкві і проводив службу протоієрей А. Невядовський, про що збереглася фотографія водохрещення.

За 1948 р. збереглися фотографії святкування Великодня в місті Скадовську, на яких зображено отця Василя Бережного. Через 10 років у служінні Господу ніс віру і лікував душі жителів села Карга (Приморське) отець Іоан Боєв. Приблизно в цей час у Скадовську свою місію ніс отець Іоан Михайлютін, в 1958 р. він виїхав зі Скадовська. Через рік у віруючих відібрали святе місце, заклавши центральну площу міста. Сторожка залишалася до 1985 р., але використовувалася лише для потреб спортивного стадіону, а потім і її знесли.

Духовний шлях містаУ 1958 р. до Скадовська прибув отець Максим. Максим Васильович Русначенко народився 20.03.1935 р. у с. Дальнічен Білгород-Дністровського району Одеської області. З 1951 р. по 1953 р. ніс послушання в Успенському чоловічому монастирі. В 1957 р. закінчив Одеську духовну семінарію. Митрополитом Серафимом у березні 1956 р. рукоположен у диякони. В липні 1957 р. митрополитом Борисом возведений у сан пресвітера. 5 липня 1958 р. призначений благочинним Скадовського округу і настоятелем Свято-Сергіївського молитовного будинку. 1959 р. міська влада дозволила прихожанам переобладнати будівлю комунального підприємства на міському цвинтарі під церкву, за адресою Гагаріна, 147. У 1968 р. отець Максим возведений у сан протоієрея. В 1976-1977 рр. він від’їздив служити в Одеську область, у цей час настоятелем молитовного будинку був отець Петро Бабійчук. У червні 1977 р. Отець Максим Русначенко повертається до Скадовська в якості благочинного Скадовського округу і настоятелем Свято-Сергіївської церкви. 9.02.1998 р. за старою адресою Гагаріна, 147 зареєстрована Свято-Іллiнська церква (Московський патріархат), її настоятелем став отець Максим, дияконом, з 2003 р. Євген Миколайович Когут.

Духовний шлях міста9.02.1998 р. була зареєстрована Свято-Сергіївська церква (Московський патріархат) за новою адресою: м. Скадовськ, вул. Чапаєва, 117 (Радянська, 21). 28 лютого 1998 р. приміщення церкви було освячено єпископом Херсонським і Таврійським Іовом. Поряд церкви розпочато будівництво храму Сергія Радонезького. Настоятелем церкви став отець Микола (Микола Федорович Канюка), який закінчив Одеську Духовну семінарію (2000 р.). З 1993 р. по 1995 р. служив у селі Строганівка Чаплинського району, з травня 1995 р.- на служінні в Скадовську, з 1997 р. — благочинний Скадовського округу. Свято–Сергіївська церква налічує 250 прихожан, при церкві працює недільна школа та бібліотека. В лікарняному храмі міста працює духовно-піклувальний центр великомученика і цілителя Пантелеймона, котрим опікується ігумен Варсонофій.

У 2004 р. в місті сформувалися дві громади вірних Української Греко-католицької церкви, котрі загалом мають близько 100 парафіян. Парафію “Покрови Божої матері” очолює отець Іван (Громик), а настоятелем парафії “Різдва Господа Нашого Ісуса Христа” отець Володимир (Цяпка). Володимир Тарасович Цяпка отримав музично-богословську освіту та вищу духовну освіту, він закінчив у 2002 р. Львівську духовну семінарію і в тому ж році висвячений в сан ієрея, з 2003 р. — у Скадовському районі.

Духовний шлях містаУ мiстi зареєстрована церква Апостола Андрiя Первозванного, що підпорядкована Українській автокефальній православній церквi. Благочинним Скадовського округу УАПЦ є отець Степан (Степан Степанович Рудь). Зареєстрована також i діє громада Євангельських християн баптистів, пресвітером якої є Іван Іванович Вдовенко. Значний вплив має Незалежна помісна церква повного Євангелія “Алілуя”, пастором якої є Володимир Миколайович Кухарчук. У місті також діють Церква “Ісуса Христа” Асамблеї Християнської Пресвітерської церкви України, Церква Адвентистів Сьомого дня, громада Свідків Ієгови та іудейська громада “Хабат”.

 

Автор: О.М. Лиховид.