Підприємництво

Літопис праці
Першими поселенцями Нового городка були родини Ворон, Бурназiв, Климентiв, Самборських, але це були не просто переселенці, а підприємці. Вони відразу почали будувати житло, господарськi об’єкти, крамниці, паровий млин. Самборськi вiдкрили пекарню на вулиці Сергiївськiй. Напроти була ще одна пекарня, що належала турковi Гасану, в котрій бiлий хлiб коштував 5 копiйок за фунт, випiкали також франзолi, темнi булочки з iзюмом та турецькi бублики. А на розi вулиць Шлiпенська i Мангубiнська (напроти того мiсця, де нинi знаходиться ресторан «Таврiя») вiдкрився «Шинок баби Гусихи», в якому торгувала вся велика сім’я Гусєвих. По Сергiївськiй, бiля набережної, оселився Слива, який почав споруджувати готель (нинi в цiй будiвлi розмiщено вiддiл освiти).

ПідприємництвоСтаном на 1896 р. в Скадовську знаходилося 6 бакалійних лавок, 4 мануфактурні, лавка одягу, казенна винна лавка, 2 м’ясних лавки. Розміщувалися також лiсний склад, склад будiвельних матерiалiв, 2 кузнi, паровий млин. Обслуговували мiстечко аптека, корчма, кав’ярня, булочна i кондитерська, готель, працювали двоє шевцiв, два чоботарi та двi столярнi. В мiстi знаходилися комори, що могли вмiстити до 400 000 пудiв зерна.

В 1897 р. у Скадовську було засновано поштово-телеграфну контору, котра обслуговувала 43 населених пункти, серед яких найбiльшими були Каланчак i Софiївка, зi Скадовська пошта надходила у волоснi правлiння Красного i Каланчака. Вже в 1899 р. у містечку було встановлено i першi телефони, за апарат та установку телефона власник сплачував 55 рублiв, крiм того, вiн платив за користування ним 15 рублiв на рiк.

«Енциклопедія Брокгауза i Ефрона» в 1900 р. писала: «В 1893 году по инициативе владельца земли С.Б. Скадовского была устроена пристань в Джарилгацкой бухте для погрузки хлеба непосредственно отправляемого за границу, помимо комиссионного участия Одессы, Севастополя, Феодосии. Успех этого предприятия привлек сюда множество арендаторов, на 24-летний срок. К 1899 году всех усадебных мест нарезано 900; жителей было до 2000. Из глухого поселка Скадовск быстро обратился в небольшой портовый город и морской курорт. Паровая мукомольная мельница, кирпично-черепичный завод, около 45 торгово-промышленных заведений, с оборотом до 300 тыс. руб., 25 хлебных магазинов, вмещающих до 5 мил. пудов хлеба, почтово-телеграфное отделение, пост пограничной стражи. В 1898 г. устроен «ковш» (гавань), для более удобного подхода судов к самому берегу и открыто пароходное сообщения с Севастополем и Одессой. С Голой Пристанью и гор. Алешки Скадовск связан дилижансовыми сообщениями».

Для надання можливості населенню проводити вільний час поза питними закладами повітовим комітетом народної тверезості у Скадовську 15 лютого 1903 р. відкрита народна чайна. З моменту відкриття і до 1 січня 1904 р. чайну відвідало 8190 осіб. Як зазначала газета «Юг», порція чаю з 3 шматками цукру коштувала 4 копійки, додатковий чай коштував 2 коп., додатковий цукор — 1 коп. за шматок, окріп надавався безкоштовно, шматок лимона коштував 1 коп. Окремо безкоштовно надавалися шашки, лото та доміно, газети «Южное обозрение», «Родина», «Беседа» і «Вестник трезвости».

ПідприємництвоОколицi Скадовська i саме мiсто знаходиться на темно-каштанових ґрунтах, котрі є досить родючими. На початку ХХ ст. Скадовськ оточувало безліч господарств: хутори Федора Федоровича Рудя (79 дес.), Миколи Денисовича Василенка (25 дес.), Єгора Омеляновича Базика (50 десятин), Семена Григоровича Устименка, Архипа Опанасовича Бiрюкова (50 дес.), Гната Микитовича Самойлова. Хутір Куліди був розділений між дітьми Кирила Васильовича Кулiди. Старший син Сергій отримав 80 десятин, молодший Павло — 30. Цi землi були купленi у С.Б. Скадовського селянами з 1897 р. по 1910 р. Крiм того, сини С. Скадовського мали у володiннi по 500 десятин землi для господарювання.

За два кiлометри на схiд вiд мiста розташовані суглинки на пiску, придатнi для виробництва цегли та черепиці. Черепичний завод улаштували в економії Скадовського в Антонівці. Дрiбнi морськi черепашки, якi великим шаром покривають дно затоки, були цiнною сировиною для випалювання вапна та гарним будiвельним матерiалом. З 1905 р. у херсонських газетах рекламувалаося «відоме своєю доброю якістю вапно Скадовська».

1906 р. створено Скадовське товариство взаємного кредиту. А на 25 вересня того ж року було призначено проведення першого осіннього ярмарку, який дозволили проводити земські збори.

ПідприємництвоЗаймалися в містечку і розведенням породистих коней. Крім розведення коней, ще й дресирували та готували на продаж. Деякий час дресирувальником коней був Петро Микитович Крамаревський. Працював він у С. Скадовського з 1900 р. по 1918 р. і дослужився до посади старшого кучера. Нам залишилося його фото 1910 р., де ми бачимо Петра Микитовича з дружиною Килиною, донькою Ганною та сестрою дружини Дусею Бугаєнко (Лопушко).

На кінець 1908 р. ціна одного пуда пшениці в Скадовську становила 1 руб. 18 коп., в наступному році ціна впала в середньому на 10 копійок, а середня ціна за пуд пшениці в 1910 р. взагалі не перевищувала 99 копійок. Як повідомляла херсонська газета «Родной край» 26 червня 1910 р., ціни на — скадовському базарі були наступними: картопля — 40 копійок за пуд, огірки — 7-8 копійок за десяток, капуста — 5 коп. за штуку, вишні — 5 коп. за фунт, курчата — 35-45 коп. за пару, масло — 50-55 коп. за фунт, яйця — 20 коп. за десяток, молоко — 10 коп. за кварту, м’ясо — 15 коп. за фунт.

ПідприємництвоПорт-Скадовську поштово-телеграфну контору очолював губернський секретар Іван Пантелеймонович Кушнаренко, котрого в 1914 р. змінив на цій посаді Іван Іванович Чернацький. Перед 1917 р. у конторі також працювали чиновник, губернський секретар Петро Михайлович Козлов та наглядач Стефан Дмитрович Бадрян. У листопаді 1920 р. у мiстi була утворена Морська телефонна станція. А в 1922 р. наказом Народного комісаріату пошт і телеграфу в Скадовську було утворено районний вузол зв’язку, в якому працювало 4 штатних і 4 нештатних працівники. Зв’язок з Херсоном підтримувався через один телефонний i один телеграфний апарати.

В січні 1920 р. більшовики встигли вiдремонтувати артезiанський колодязь. У травні 1921 р. міськвиконком відібрав будинки в осіб, котрi мали хутори навколо Скадовська, їм дозволили взяти з собою лише найнеобхідніше. Колишню землю С. Скадовського рада розподілила з розрахунку 3,5 десятини на жителя.

Лікарем-ветеринаром у Скадовську ще з дореволюційних часів був Григорій Харитонович Єфремов. У 1923 р. керуючий державною заготівельною конторою № 16 був Бартченко. В тому ж році облаштовано райсільбуд. Через рік товариство споживчої кооперації отримало прибуток 8030 рублів. На сім’ю збирали 155, 4 пуда зерна. На одне приватне господарство в середньому була одна кобила, 0,9 корови, 0,9 свині, на 100 десятин посіву було 8 голів робочої худоби. 60% жителів Скадовська займалося сільським господарством.

У колишній економії Скадовського — Антонівці — був утворений радгосп «Червона зірка». Землі в господарстві було 6909 десятин, посіви озимої пшениці складали 437 дес., жита — 195 дес., ярого ячменю — 56 дес., вівса — 20 дес., кукурудзи — 20 дес., проса — 20 дес., ярої пшениці — 27 дес.. олійних — 60 дес., баштанних — 8 дес., кормового буряку — 2 дес., сочевиці — 2 дес., городу 3980 квадратних сажень та фруктовий сад — 6 дес. 960 кв. сажнів, чорного пару — 120 десятин. Коней було 28, биків — 40, верблюдів — 23, корів — 13.

В 1925 р. було прийняте рішення про виселення за межі Херсонського округу колишніх власників хуторів і великих орендаторів — Миколу Антоновича Білима, Антона Андрійовича Шмідта, Микиту Петровича та Василя Петровича Павлових. У лютому 1926 р. створено машинно-тракторне товариство «Червоний колосок» та птахівницьке товариство. В тому ж році кошторис витрат по копанню ровів для спуску в море води з калюж після дощу становив 1623 руб.

1928 р. всього господарств було 927, з них 364 — селянських. В 1929 р. у Скадовську 70 найбідніших господарств району утворили колгосп «Червоний колосок», його керівником став А.В. Воропаєв. У місті створена нафтова база на 1000 пудів пального. А в 1930 р. 130 селянських господарств об’єднано в колгосп iменi Ворошилова. Господарство мало 15 косарок і дві молотарки.

В 1932 р. Одеський обком партiї вирiшив з районiв, котрi виконали план хлiбоздачi, послати загони в особливо вiдсталi райони. Особливо вiдсталим був Скадовськ. 13 сiчня 1932 р. прибула бригада з Хорлiв на чолi з Букаловим, котрий уже 15 сiчня зiбрав план. Та, враховуючи прирiст населення з 1928 по 1934 р., коли кiлькiсть жителiв збiльшилася з 3,989 до 5,725 осiб (тобто на 43%), можна впевнено стверджувати: голодомор обминув приморське містечко.

В 1932 р. у містечку працювало 3 кузні з 8 робітниками. Було 3 підприємства промкооперації: швецька майстерня з 7 робітниками, кравецька майстерня з 18 робітниками та соляні промисли, в яких працювало 48 робітників. У районі було 32 торгівельні одиниці Райспоживспілки, в т. ч. 29 крамниць, товарообіг яких становив більше 3000 тис. рублів на рік. В 1932 р. у мiстi збудовано бавовняно-переробний завод, на котрому спочатку працювало 218 робітників, а в 1940 р. — 90 чоловiк, валова продукцiя пiдприємства складала 5 500 т, або 2,749 тисячі карбованцiв.

У сiчнi 1933 р. почала виробляти електроенергiю мiсцева електростанцiя на 16 кiловат, спочатку освiтлювалися тiльки кiнотеатр, райком партiї та вiддiл освiти по вулицi Радянськiй. Директором електростанції був Скворцов, механіками А.Т. Слива та О.П. Крамаренко, електриком — М.Д. Сошенко.

До 1939 р. у Скадовськiй МТС нараховувалося 98 тракторiв (42 ХТЗ, 37 «Універсал», 19 ЧТЗ) i 38 комбайнiв. МТС обслуговувала 38 385 га землі. Станом на 1940 р. у селищi дiяв молокозавод, рибопереробний завод, хлiбокомбiнат, ремонтна майстерня, 5 промислових артiлей, на яких виробляли швейнi i шкiрянi вироби, бочкотару i вози.

Колгосп «Червоний колосок» у середньому за 1937-1939 рр. отримав урожай зернових 11, 73 центнера з гектара з площі 1305 га, за що артіль стала учасницею Всесоюзної сільськогосподарської техніки і була занесена до Почесної Книги. До 1 січня 1940 р. укомплектовано 3 тваринницьких ферми, молочну ферму з 100 коровами, вівчарську з 384 вівцематками і свинарську з 38 свиноматками. Конярська товарна ферма виростила за вказаний період 100 лошат на 100 конематок при 19 матках. Підсобне господарство Скадовського курорту «Червоний гай» за 1937-1939 рр. отримав у молодому плодовому саду врожай кісточкових 42, 8 центнера з гектара на наявних 6,9 га.

У 1943 р. з 303 тракторів лишилось 57, з 267 автомашин — 14. Загальні збитки склали більше 900 мільйонів рублів. З 1944 р. працює маслозавод потужністю 1325 ц вершкового масла та промкомбінат з річним випуском продукції більше мільйона карбованців. У 1947 р. відновлено роботу харчокомбінату та бавовняно-переробного заводу, котрий працював до 1956 р. У 1950 р. працювало 19 торгових підприємств. У десять разів зросла в порівняні з 1940 р. потужність місцевої електростанції, вдвічі збільшилась мережа водогону. В 1949 р. діяла телефонна станція на 100 номерiв, а у скадовчан загалом налічувалося 1100 радіоточок. У 1948 р. створено автотранспортне підприємство, в 1950 р. Скадовський автопарк мав 50 автомашин, у 1958 р. з’явився перший автобус, а в 1964 р. нараховувалося 138 автомашин — з них 18 автобусів i 5 легкових таксі.

В 1951 р. на базі двох сільгоспартілей створено колгосп «Радянська Україна», за яким було закріплено 5,8 тис. га землі, у т. ч. 3,3 тис. — орної землі. Колгосп мав 82 трактори, 30 комбайнів, 30 автомобілів, 6 дощувальних установок.

Сучасний порт

ПідприємництвоНа початку 20-х років начальником Скадовського порту був колишній матрос крейсера «Алмаз» Денисов. Підходи у порту були вiдмiленi до 11 футiв, що не дозволяло пароплавам заходити безпосередньо в порт. У серпнi 1923 р. газета «Херсонський комунар» повідомила, що судно «Сотрудник» пiшло зi Скадовська без вантажу. В листопаді того ж року через Скадовський порт вiдбувалося завантаження на італійський пароплав «Корсiнiя» 300 тисяч пудiв зерна. В порту завантажували хлiб на баржу, а потiм перевантажували на корабель, котрий стояв на рейдi в Хорлах. Таким чином витрати збільшувалися на 12 коп. золотом за пуд, загалом перевитрати становили 2500 червінців золотом.

Протягом 1924 р. у порт заходили лише англійський пароплав «Кам’янець-Подільск» та італійський пароплав «Тірепо», причина того — забруднення каналу на вiдстанi 30 сажнiв. Газета «Херсонський комунар» у 1925 р. писала: «Порт в повному занепадi: дерев’яна обшивка, що вберігає берег вiд розмиву, а також настил пристані зруйновано. Хвилi i вдень, i вночi розмивають насип i материк, засмiчують бухту i загрожують повнiстю її засипати, а портову територiю i будiвлi зовсiм зруйнувати». Така ситуацiя стала приводом приїзду комiсiї Ради працi i оборони. В 1927 р. Херсонський окрвиконком прийняв рішення поглибити канал до 25 футів.

ПідприємництвоУ 1932 р. порт електрифiковано, споруджено складськi примiщення для зберiгання зерна, мiнеральних добрив, нафтопродуктiв. В описі маяків і буїв Чорного моря за 1934 р. вказуються Скадовські освітлювальні створні знаки та буй «Скадовський». З 1929 р. по 1936 р. посаду начальника Скадовського морського порту обiймав Ф.Ф. Фомiн, з 1936 р. по 1941 р. на цiй посадi перебував Тимофiй Іванович Глотов. До 1940 р. вантажообіг порту досягнув майже 100 тис. т на рiк. Пасажирські перевезення між Скадовськом і Одесою здійснював пароплав «Пинай».

У 1943 р. обов’язки начальника порту виконував В.Ф. Соков. 22 листопада 1944 р. начальником призначений Іван Сергiйович Соколов, котрий обіймав цю посаду до 1946 р. 26 працівників відбудували порт, пiдняли з морського дна i відремонтували 8 суден, побудували морськi причали, вiдновили складськi примiщення, майстернi i контору.

ПідприємництвоЗ 1947 р. на посаду начальника порту повернувся Т.І. Глотов i перебував на нiй до 1951 р. У 1950 р. розпочато поглиблення пiдхiдного каналу, розвернулося будiвництво нових причалiв, складiв, ремонтних майстерень. У 1951-1953 рр. порт очолював Андрій Григорович Мельников. Вантажообіг порту був наступний: 1952 р. — 36 140 тонн, 1953 р. — 33 619 т, 1954 р. — 42 382 т, 1955 р. — 52 646 т, 1956 р. — 60 000 т.

29 листопада 1957 р. наказ № 811 визначив подальшу долю порту: з портопункту Херсонського порту він виділявся в самостійний порт, якому підпорядковувався портопункт Хорли. У перiод з 1953 р. по 1971 р. на посадi начальника Скадовського морського торгiвельного порту перебував Володимир Григорович Ковальський. За його керування вiдбулося оснащення новими механiзмами, вантажними кранами, завдяки цьому порт став приймати i обробляти великовантажнi судна, вже в 1970 р. механiзована обробка вантажiв перевищила 90%. В.Г. Ковальський був співавтором першого путівника «Скадовськ», присвяченого у тому числi i розвитку Скадовського торгiвельного порту. (1969р.)

ПідприємництвоВ 1965 р. вантажообiг морського порту порiвняно з 1945 р. зрiс у 18 разiв, а з 1960 р. — у 4,5 раза. В цьому ж роцi план обробки вантажiв виконано на 107,9%. Перевезень пасажирiв — на 135%, вантажiв — на 123%. В 60 — 70-тi роки у лiтнiй перiод, на острiв Джарилгач щодня ходив теплохiд «Ураган». 20 квiтня 1969 р. розпочали ходити швидкiснi судна на пiдводних крилах типу «Комета» по лiнiї Одеса — Скадовськ — Одеса. На технічне оснащення порту щороку витрачається 150 — 200 тис. крб.

З 1971 р. по 1999 р. посаду начальника морського порту обiймав Іван Іванович Бокша. В 1972 р. морський порт поповнився транспортним судном «Осипенко» i буксиром «Генiчеськ», самохiдною баржею, пасажирським катером «Горн», рефулерною баржею. Розпочалося спорудження вантажно-пасажирського причалу, на якому було встановлено два крани. Протягом року об’єми пiднятого з Джарилгацької затоки пiску складали 125 тис. т та черепашки 15 000 т.

Підприємництво1977 р. Скадовський морський порт поповнився двома новими пасажирськими теплоходами, котрi названi iменами заслужених вчителiв мiста — «Іван Боярський» i «Марiя Жолобова». В 1979 р. флот порту поповнився двома рефулерними баржами, пасажирськими суднами «О. Грiн» та судном «Волга-Балт», буксиром «Інженер Капустiн».

У сімдесятих роках ХХ ст. морський порт спорудив три багатоповерхових житлових будинки, збудовано будинок культури на 600 мiсць, бiблiотеку на 7 тис. книг, з 1976 р. почав свiй творчий шлях ансамбль морякiв «Меридiан».

Починаючи з 1982 р., працiвники порту спецiалiзуються на обробленнi вантажiв з цитрусовими. Звiдси апельсини з Єгипту, Грецiї i Куби вiдправляються в Київ, Донецьк, Луганськ, Запорiжжя та Херсон. У 1984 р. вперше прибуток порту склав мiльйон карбованцiв.

ПідприємництвоСкадовський прикордонний пункт з карантину рослин, з моменту заснування в 1990 р., очолює Андрій Васильович Дігтяр. Пункт здійснює первинний карантинний огляд імпортних та транзитних підкарантинних матеріалів і об’єктів в пункті пропуску на Державному кордоні України.

19 листопада 1995 р. наказом голови Державного Митного Комітету України № 587 був утворений митний пост «Скадовськ», з 2004 р. посаду начальника митного посту «Скадовськ» обіймає Дмитро Миколайович Афанасіаді.

1998 р. Скадовський морський торгiвельний порт отримав статус міжнародного та можливість приймати iноземнi судна. Налагоджено поромнi переправи з Туреччиною (Скадовськ-Стамбул, Скадовськ-Зонгулдак-Скадовськ) та Грузiєю. Порт Зонгулдак знаходиться в Туреччинi, на пiвденному березi Чорного моря, на вiдстанi 250 км до м. Стамбул.

ПідприємництвоЗа перiод з 1997 р. по 2003 р. тiльки закордонних було 1200 судно-заходiв. На закордонних лiнiях працювали такi судна, як «Меркурiй — 1», «Меркурiй — 2», «Композитор Кара-Караєв», «Композитор Фiкрет Амiров», «Гiдрооптик», «Верещагiно», «Горизонт», «М. Абашидзе», «Гесс», «Професор Водяницький», «Професор Петровський», «Севастополь — 1», «Якiв Гакель».

По характеру основними вантажами на експорт, як i сто рокiв тому, є зерновi культури, продукти харчування та металобрухт. Імпорт представлений обладнанням для промисловості, текстильними виробами, сiльськогосподарською технiкою, керамiкою, малярними, пластиковими та алюмiнiєвими виробами, цитрусовими та сухофруктами. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть проводиться з пiдприємствами Росiї, Бiлорусi, Лiвана, Францiї, Угорщини, Словаччини, Литви, Латвiї, Польщi, Нiмеччини, Болгарiї, Грузiї, Туреччини та Ізраїлю.

ПідприємництвоПідприємництвоУ 2000 р. на транзитнi машини припадало 57,8%. З них велика частина йшла в Росiю (74,2%), Прибалтику (11,8%), Бiлорусiю (10,1%), невелика частина автомобiлiв вiдправилася в Європу та країни Середньої Азiї. Перевозили, в основному, турецькi (69,8%), iранськi (23,9%) i сiрiйськi (4,5%) вантажi.

Територія порту складає 8,5 га, довжина причальної лінії — 929 м. У порту є 1 вантажний район, 6 причалiв. Акваторiя порту Скадовськ являє собою кiвш, вхiд у який огороджений двома дамбами. Глибина її в середнiй частинi — 5,0- 5,3 м. Довжина пiдхiдного каналу порту — 1,2 милi, ширина — 50 м. Порт вiдкритий для заходу суден цiлий рiк. Середньорічні обсяги переробки вантажiв даним пiдприємством складають бiля 300 тис. т.; перевезення вантажiв — 40 тис. т.; чисельнiсть працiвникiв — 290. В 1999 — 2002 рр. начальнико пору був Василь Григорович Марченко, а з 2004 р. порт очолює Іван Гнатович Орел.

ПідприємництвоСкадовський морський торговельний порт має такi судна: теплохiд «С. Скадовський» (1200 кiнських сил), буксир-швартовщик «Інженер Капустiн», (315 к. с.), буксир-швартовщик «Скадовськ» (315 к. с.), пожежний катер «Стiйкий» (225 к. с.) нафтосмiттєзбiрник НМС-16, (135 к. с.), лоцманський катер «Альбатрос» (150 к. с.). У розпорядженнi порту є: автонавантажувачi г/п 5 т — 4 од.; автонавантажувачi г/п 3,5 т — 2 од; складськi машини — 3 од.; трактор — 1 од.; бульдозер — 1 од. Є один портальний кран «Альбатрос», три крани «Ганц», чотири гусеничних «ДІЄР», автомобiльнi «Като» та «КС-3575».

 

 

Господарський комплекс

ПідприємництвоДонині провідною галуззю є сільське господарство. В результаті реформування на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств створено 2 відкритих акціонерних товариства, 6 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 2 сільськогосподарських кооперативи та 2 приватних сільськогосподарських підприємства. Крім того, в районі є одне державне підприємство — Дослідне господарство Інституту рису Української Академії аграрних наук, 207 фермерських господарств та 33 630 особистих підсобних господарств. Основним напрямком сільськогосподарського виробництва є рослинництво, спеціалізація — зернові, овочеві та баштанні культури.

ПідприємництвоЗагальна площа сільськогосподарських угідь району складає 91,1 тис. га, у тому числі 79,3 тис. га ріллі, з неї площа угідь сільськогосподарських підприємств складає 27,8 тис. га, або 30,0%. У процесі реформування земельних відносин набули права на земельні частки (паї) 12 799 громадян, з яких 12 665 отримали сертифікати на земельні частки. Громадянам видано 7 980 державних актів на землю, що складає 63,0% від загальної кількості власників земельних сертифікатів. Щорічно, при сприятливих умовах, у районі вирощується в середньому понад 70 тис. тонн зернових та зернобобових культур, понад 10 тис. тонн рису, 50 тис. тонн овочів, 100 тис. тонн баштанних культур, 7 тис. тонн соняшнику. Всіма категоріями господарств району щорічно виробляється в середньому 20 тис. тонн молока, 5 тис. тонн м’яса.

ПідприємництвоВраховуючи наявність сировинної бази, в районі розвинута галузь переробної промисловості. На території району функціонує 5 переробних підприємств: Хлібокомбінат районного споживчого товариства, відкриті акціонерні товариства «Бригантина» та «Скадовська харчосмакова фабрика», товариство з обмеженою відповідальністю «Скадовський рибопереробний комбінат «Маяк» та Скадовська філія закритого акціонерного товариства «Чумак». Даними підприємствами випускається хліб та хлібобулочні вироби, макаронні, ковбасні, кондитерські вироби, безалкогольні напої, борошно, соняшникова олія, рибні й овочеві консерви. Потреби населення району в даних видах продовольчих товарів за рахунок продукції місцевого виробництва задовольняються в середньому на 72 %. Виробничі потужності цих підприємств дозволяють щорічно виробляти 25 тис. т борошна, 11 тис. т хліба і хлібобулочних виробів, 0,35 тис. т макаронних виробів, 3,5 тис. т соняшникової олії, 9 тис. т круп, 4,3 тис. т рибних консервів, 20 тис. т плодоовочевих консервів та інше. Крім того, є можливість здійснювати випуск й інших видів продукції — майонезу, оцту, гірчиці, натуральних соків. Питома вага у загальних обсягах виробництва серед промислових підприємств становлять ВАТ «Скадовська харчосмакова фабрика» — 2,9%, ВАТ «Бригантина» — 5,4%, Хлібокомбінат районного споживчого товариства — 11,4%, ТОВ СРК «Маяк» — 20,2%, Скадовська філія ЗАТ «Чумак» — 60,1%.

ПідприємництвоНайпотужнішим переробним підприємством у районі є Скадовська філія ЗАТ «Чумак». Підприємство займається переробкою томатів на томатну пасту, томатне пюре та томатний сік. Крім даних видів продукції, на підприємстві апробовано та є можливість випускати томатні соуси й овочеві пюре. Історія створення даного підприємства починається з 1958 року, коли на базі Скадовського бавовноочисного заводу було утворено консервний цех з проектною потужністю 8 млн банок консервів. У цеху було змонтовано дві лінії по виробництву томат-пюре 12% консистенції. Тодішній консервний цех випускав консервовані огірки, компоти з абрикос, слив, яблук, груш, томатний сік, томати у власному соку та ін. З 1959 року консервний цех став заводом, котрим уже на 1965 р. було освоєно випуск 47 видів овочево-фруктових та рибо-м’ясних консервів, а в 1970 р. випущено 17 млн умовних банок. З року в рік підприємство розвивалось, зміцнювало свою матеріально-технічну базу та освоювало нові види продукції. З 1993 р. поряд з плодоовочевими консервами підприємство починає випускати ікру кабачкову, томат-пасту, соус гострий томатний, соус краснодарський, сік айвовий, компоти з вишень, абрикос та аличі, повидло яблучне, абрикосове та фруктову пасту. Після декількох років занепаду виробництва, починаючи з 1998 р., відбувається, по суті, відродження підприємства. Уже в наступному році обсяги виробництва плодоовочевої продукції зросли на 40,9% і склали 31 433 тис. ум. б. Почала збільшуватись і середня кількість працівників підприємства. Підприємство почало працювати з прибутком. У 1999 р. консервний завод стає дочірнім підприємством компанії «Міднайт Сан Інк», а пізніше — філією ЗАТ «Чумак». На сьогодні, після проведення повної реконструкції та модернізації виробництва, дане підприємство є найбільш технічно оснащеним сучасною технікою та технологією серед інших підприємств не тільки району, а й області. Це дозволяє забезпечити належні умови праці його робітників. Середній рівень заробітної плати на підприємстві є найвищим серед підприємств району. Керівник підприємства — Анатолій Володимирович Власенко, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст., котрий до цього працював головою колгоспу «Радянська Україна» та 7 років — головою Скадовської райдержадміністрації.

Забезпечення населення району хлібом та хлібобулочними виробами переважно здійснюється Хлібокомбінатом районного споживчого товариства. Щорічно даним підприємством випускається понад 3 тис. т хліба і хлібобулочних виробів. Наявні виробничі потужності підприємства дозволяють щорічно виробляти майже 10 тис. т хліба та забезпечити потреби споживачів не лише Скадовського, а й сусідніх районів. Крім хліба та хлібобулочних виробів, на підприємстві випускаються кондитерські, макаронні вироби та безалкогольні напої, однак питома вага даних видів продукції в загальних обсягах виробництва підприємства незначна і не перевищує 7,0%. Керівник підприємства — Покотило Володимир Іванович. Має вищу освіту, на підприємстві працює з 1981 р., з 1998 р. — директор. На підприємстві проведено реконструкцію, газифікацію, введено в дію нові виробничі потужності по виробництву макаронних виробів та безалкогольних напоїв. Щорічно на підприємстві освоюється виробництво в середньому 10-ти нових видів продовольчих товарів. На сьогодні підприємство має власну фірмову торгівельну мережу, що дозволяє підприємству працювати з прибутком та забезпечувати своїх працівників гідною заробітною платою.

В районі функціонує 6 будівельних організацій та 3 підприємства транспорту. Щорічно автомобільним транспортом району перевозиться в середньому 6 156 тис. пасажирів, пасажирообіг у середньому складає 51 892 тис. пасажиро-кілометрів. Щорічно вводиться в дію основних фондів на суму понад 7 млн грн., будівельні організації району виконують підрядних робіт більше ніж на 3 млн грн., вводиться в дію більше 5 тис. кв. м житла. Основним напрямком діяльності будівельних підприємств району є будівництво об’єктів виробничого та соціально-побутового призначення, будівництво інженерних мереж та доріг. Найбільшими будівельними організаціями району є ВАТ «ПМК-156» та ЗАТ «Скадовськагрошляхбуд».

Будівництвом доріг та впорядкуванням вулиць населених пунктів району займається закрите акціонерне товариство «Скадовськагрошляхбуд». Голова правління ЗАТ «Скадовськагрошляхбуд» — Подаков Сергій Васильович. Сергій Васильович має вищу освіту, закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут, за фахом інженер-гідротехнік. Після навчання у вузі працював за спеціальністю в радгоспі «Приморський» та начальником механізованого загону Управління Краснознам’янської зрошувальної системи. В нинішньому колективі працює з 1991 р., головою правління — з 1993 р. З 1990 р. є незмінно членом виконавчого комітету Скодовської міської ради. Особливу увагу Сергій Васильович приділяє розвитку підприємства та зміцненню його матеріально-технічної бази. З цією метою на підприємстві введено в експлуатацію бетонний вузол продуктивністю 40 куб. м бетонної суміші за годину, побудовано полігон для виробництва залізобетонної продукції (бортові камені, каналізаційні кільця та ін.). На підприємстві організовано виробництво шлако-в’яжучого матеріалу (замінник цементу) та здійснюється його використання при виробництві стінових та фундаментних блоків. З року в рік підприємство нарощує обсяги виконання підрядних робіт. Значні обсяги робіт виконуються підприємством по благоустрою оздоровчих закладів на території району та благоустрою вулиць у населених пунктах згідно з укладеними договорами. На підприємстві є достатня кількість необхідної дорожно-будівельної техніки та працює висококваліфікований інженерно-технічний персонал, що забезпечує якісне виконання робіт. Завдячуючи саме якості виконання робіт, підприємство зарекомендувало себе з найкращої сторони, користується довірою у замовників і має змогу конкурувати з іншими підприємствами цього ж профілю не тільки на території Скадовського району, а й запрошується до виконання робіт в інших районах області.

Скадовськ підприємницький

В Скадовському районі зареєстровано близько 700 суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб та майже 2 тис. фізичних. Більша частина громадян-підприємців здійснює свою діяльність у сфері торгівлі та послуг, з них понад 20% працюють за спрощеною системою оподаткування. Із загальної кількості юридичних осіб — 238 малих підприємств, 207 фермерських господарств.

Малі підприємства району здійснюють свою діяльність у різних галузях економіки: у сфері торгівлі та громадського харчування району функціонує 57,3% малих підприємств, у сфері побутового обслуговування та послуг — 3,1%, у сфері транспорту — 2,7%, у будівництві — 5,4%, у промисловості — 9,6%.

Найкращими представниками малого бізнесу району є ПП «Максім» (мережа аптечних закладів), ПП «Аттіка» (торгівля складною побутовою технікою, будматеріалами та канцприладдям), ПП «АС» (реалізація комп’ютерної техніки та послуг, рекламна продукція, видавнича справа), ТОВ «Меридіан» (виконання спецмонтажних робіт по будівництву газопроводів різного тиску та монтажу систем автономного опалення), ПВКФ «Електронсервіс» (реалізація та ремонт складної побутової техніки, телекомунікації), ТОВ «Бриз» (оптово-роздрібна торгівля та громадське харчування), ПВКФ «Фламінго» (оптово-роздрібна торгівля), ТОВ «Ресурси» (оптово-роздрібна торгівля будматеріалами), ПП «Етелла» (роздрібна торгівля та громадське харчування), приватні підприємці: Найденко С.Г. (торгівля автозапчастинами), Швець В.В. (громадське харчування), Керекелиця М.А. (громадське харчування), Попач А.В. (роздрібна торгівля та громадське харчування), Савченко С.З. (стоматологічні послуги та зубопротезування) та Мнацаканян Г.В. (роздрібна торгівля та громадське харчування).

ПідприємництвоЗначне місце в економіці району посідає сфера торгівлі та послуг. Середньорічний обсяг роздрібного товарообороту в цілому по району складає близько 35 млн грн., обсяг надання платних послуг перевищує 30 млн грн. У сфері торгівлі району здійснюють свою діяльність 135 підприємств різних форм власності, а також близько 800 суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб. У сфері послуг району зайнято 8 малих підприємств та близько 60 приватних підприємців.

У ході економічних перетворень та змін у господарських відносинах у місті вдалося зберегти систему споживчої кооперації. На сьогодні районне споживче товариство обслуговує 32 населених пункти, в яких розташовано 48 об’єктів торгівлі та 22 об’єкти громадського харчування, що становить 24,8% від загальної кількості даних об’єктів у цілому по району. Голова правління Скадовського районного споживчого товариства — Федір Васильович Продан, кандидат технічних наук, має 11 наукових робіт та 3 винаходи, лауреат Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки в 1984 році та премії Ради Міністрів СРСР у галузі науки і техніки у 1991 році. З 1991 по 1999 рік Федір Васильович працював інженером-технологом, начальником лабораторії, начальником конструкторського бюро та заступником голови правління ВАТ «Бригантина» (м. Скадовськ). З 1999 по 2001 рік працював на посаді начальника управління економіки райдержадміністрації. З 2001 р. — голова правління районного споживчого товариства. З метою підвищення ефективності роботи споживчої кооперації та зміцнення матеріально-технічної бази у товаристві постійно ведеться робота по вдосконаленню структури господарювання та пошук нових форм обслуговування населення. Щорічний обсяг роздрібного товарообороту товариства перевищує 6 млн грн. і з року в рік зростає. Товарообіг по системі споживчого товариства складає в середньому 14 днів. Питома вага продовольчих товарів у загальному обсязі товарообороту складає 97,2%, непродовольчих — 2,8%. Крім безпосередньої торгівельної діяльності, в системі споживчого товариства особлива увага приділяється власному виробництву та заготівлі продовольчих товарів у населення району. Структурні підрозділи товариства випускають хліб та хлібобулочні вироби, кондитерські, макаронні та ковбасні вироби, рибну продукцію, безалкогольні напої, рослинну олію та інше. Заготівельними пунктами товариства здійснюються заготівлі у населення району сільськогосподарської сировини (овочів, плодів та ягід, зернових та насіння соняшнику), а також м’ясопродуктів та яєць. Такий широкий спектр господарської діяльності товариства забезпечує отримання позитивних результатів роботи та дозволяє покращувати власний економічний потенціал.

ПідприємництвоУ сфері послуг домінує таке підприємство, як ЗАТ «Скадовськпобутсервіс», котре має розгалуджену мережу побутових точок по всій території району. На сьогодні дане підприємство надає населенню 15 видів послуг. Це послуги швейної майстерні та перукарні; ритуальні; авто-кемпінг, база відпочинку «Хвиля» та ін. Керівник підприємства — Кабакова Галина Іванівна. Галина Іванівна має вищу освіту. На даному підприємстві працює з 1975 року, посаду директора обіймає з 1991 року. Галина Іванівна вимоглива до себе та підлеглих. Рівень її знань, організаторські здібності, вміння знаходити спільну мову з людьми різних характерів сприяє розвитку виробництва та досягненню високих результатів. Вона постійно працює над пошуком та впровадженням нових прогресивних форм та видів побутового обслуговування населення. Галина Іванівна нагороджена знаком «Відмінник служби побуту України», неодноразово нагороджувалася Почесною грамотою облдержадміністрації, у 1999 та 2000 роках отримала Дипломи Головного управління економіки облдержадміністрації та обласної ради підприємців «Золотий Борисфен». У 2000 році отримала Диплом міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна», двічі нагороджена Дипломом лауреата премії галузевої профспілки. Неодноразово нагороджена дипломами районної державної адміністрації та районної ради. Їй присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг України». Працівники підприємства, яким керує Галина Іванівна, беруть участь у всеукраїнських та обласних конкурсах перукарської та швацької майстерності. Підприємство надає допомогу малозахищеним верствам населення, зокрема пенсіонерам та ветеранам війни і праці, бере участь у благодійних акціях у місті та районі.

ПідприємництвоУ сфері розвитку комп’ютерного забезпечення, телекомунікацій та видавничо-поліграфічної діяльності значне місце в районі посідає приватне підприємство «АС». Підприємство створено в 1994 році на базі частини колективу приватного підприємства «Альянс» (засноване в 1991 р.). Засновником обох підприємств є Горяїнов Олександр Євгенович — фахівець у сфері радіоелектронної техніки. Основними напрямками діяльності ПП «АС» є насичення високоінтелектуальними технологіями та комп’ютерною технікою підприємств, організацій та приватних осіб м. Скадовська та Скадовського району. При постачанні комп’ютерної техніки ставиться питання не продажу, а вирішення завдань клієнта за її допомогою. Одночасно проводиться навчання по отриманню початкового рівня користування програмними продуктами, що встановлені на комп’ютері. За час існування було проведено навчання більше ніж 300 осіб. При постачанні техніки робиться наголос не на дешевизну, а на якість та сучасність. На базі обох приватних підприємств було організовано видавничо-поліграфічну діяльність. З 1 грудня 1997 року за рахунок власних сил було забезпечено верстку та друк районної газети «Чорноморець». У 1998 році було проведено перепрофілювання обох підприємств. ПП «АЛЬЯНС» — на видавничу справу, ПП «АС» — на постачання та сервісне обслуговування комп’ютерної та офісної техніки, розробку і впровадження проектів телекомунікаційних мереж. З травня 1999 року ПП «АС» почало надавати Інтернет-послуги. Послуги Інтернету школам району надаються безкоштовно. В даний час якість цих послуг вийшла на сучасний рівень по швидкості, потужності каналів та рівню сервісу. Випущено Інтернет-картки, продовжує розширюватися і технічна база поліграфічного виробництва, встановлена нова палітурна машина. На сьогодні обома підприємствами надається широкий спектр послуг — це і реалізація комп’ютерної техніки; її технічне супроводження під час експлуатації; супроводження програмного забезпечення; надання послуг Інтернету (провайдерські послуги); підтримка та супроводження рекламних www-сторінок; видавництво та друк книг, газет, брошур та бланкової продукції; фотокопіювання; тиражування; виготовлення комп’ютерних оригінал-макетів; малотиражний кольоровий друк; розробка фірмового стилю підприємств; виготовлення візиток; ламінування; комп’ютерний набір та друк документів. Олександр Євгенович постійно працює над розвитком підприємств, зміцненням їх матеріально-технічної бази, підбором досвідчених кадрів та розширенням кола послуг, а також постійно підвищує свій фаховий рівень.

ПідприємництвоТовариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Емiн ЛТД». Це багатогалузеве пiдприємство, котре засноване в 1994 р. Основними напрямками роботи є громадське харчування та сфера розважальних послуг. Кафе «Асканiя» фiрми «Емiн» органiзовує харчування вiдпочиваючих, обслуговує за сезон близько 10 тисяч вiдпочиваючих. Диско-бар «Зелёнка» є перлиною фiрми «Емiн» i улюбленим мiсцем вiдпочинку скадовської i приїжджої молодi, котрий розмiщується у мiському «Зеленому театрi», щоправда, працює «Зеленка» тiльки в сезон вiдпочинку. Щосезону «Зелёнку» вiдвiдують близько 50 тисяч жителiв i гостей мiста. Молодий енергійний директор ТОВ «Емiн» — Сергiй Борисович Мiткохер є також керiвником ТОВ «Фаворит», котрому належить диско-клуб «БАМ», котрий працює протягом року.

Автор: О.М. Лиховид.