Розвиток медицини

У 1888 р. на весь Днiпровський повiт Таврiйської губернiї було 6 медичних дiльниць, 4 лiкарнi, 7 земських лiкарiв, 20 фельдшерiв, 1 лiкарський помiчник i 4 акушери. На 1 лiкарню припадала 2854 квадратних верст; 3939 селянських дворiв; 38 сіл, селищ, мiстечок; 116 хуторiв; 36 792 особи. На 1 лiкаря припадало 1631 квадратна верста; 2822 селянських двори; 22 села, селищ, мiстечок; 95 хуторiв; 21 024 особи. На початок 1895 р. у повiтi дiяло 9 медичних дiльниць, найближчi до Городка — Збур‘ївська та Бехтерська. В березнi 1895 р. вiдкрився медичний пункт у Чалбасах.

Розвиток медициниПерший лiкар прибув у Городок на запрошення засновника, в 1895 р., ймовірно, вiн проводив дослiдження цiлющих властивостей морської води. Станом на грудень 1895 р. в поселенні вже була аптека. В 1898 р. відкрився Скадовський медичний пункт зi штатом у два лiкаря. 17 червня 1898 р. у мiстечко командирований поза штатом лікар, колезький радник Микола Михайлович Соловйов, завданням якого було не допустити проникнення чуми. Вiн перевiряв команди i пасажирiв, котрi прибували через порт Скадовськ. Журнал “Вокруг света” вiд 18 червня 1898 р. писав: “Из Одессы в Скадовск откомандировано постоянного доктора, который должен основать постоянный обсервационный пункт и придерживаться карантинных правил для иностранных судов”.

У липнi 1899 р. згадується доктор медицини І.К. Вiрський, котрий переважно опiкувався курортниками. В 1900 р. “Енциклопедiя Брокгауза i Ефрона” повiдомляє, що в мiстечку Скадовськ є лiкарня.

Чалбаськiй лiкарнi з 1904 р. пiдпорядковувався Новомиколаївський самостiйний фельдшерський пункт, у якому працював ротний фельдшер Родiон Бублик. У самiй Чалбаськiй лiкарнi з 1 листопада 1910 р. працював лiкар Семен Васильович Зубковський. Допомiжний персонал лiкарнi складався з фельдшера-акушера, шкiльного фельдшера i ротного фельдшера. В 1905 р. повітові земські збори відхилили клопотання про утворення фельдшерського пункту в селі Карга.

Розвиток медициниСкадовський приймальний покій очолював лiкар Володимир Дмитрович Животовський. На лікарській службі Володимир Дмитрович з 10 серпня 1885 р., в 1892 р. значиться як земський лікар Дніпровської земської управи в чині титулярного радника (штабс-капітан). У Скадовську, ймовірно, з початку ХХ ст., у 1914 р. отримав чин колезького радника, що прирівнювалося до полковника. Обидві доньки Животовського теж стали лікарями.

В 1909 р. Скадовська лiкарська дiльниця обслуговувала 135 квадратних верст та 13 населених пунктів, в яких проживало 8147 жителів. В тому ж році С.Б. Скадовський пожертвував 1000 рублiв i мiсце пiд майбутню будiвлю iнфекцiйного бараку. Наступного, 1910 р., Скадовська пiклувальна рада звернулася в повiтову управу з проханням матерiальної пiдтримки для будування iнфекцiйного вiддiлення, i земство надало ще 1253 рублi. Інфекцiйне вiддiлення знаходилося у вiданнi дiльничного лiкаря i повiтового земства.

В 1912 р. у Днiпровському повiтi працювало 13 лiкарських дiльниць i 28 земських фельдшерських пунктiв. Допомiжний персонал Скадовської лiкарнi складався з фельдшера-акушера i шкiльного фельдшера. Скадовськiй дiльницi пiдпорядковувався Краснянський самостiйний фельдшерський пункт, що був вiдкритий ще в кiнцi 80-х рокiв ХІХ ст., у якому працював фельдшер. Земськi збори в 1912 р. встановили асигнування 372 рублi на утримання додаткової доглядачки в Скадовськiй лiкарнi i 80 додаткових рублiв асигновано на iнвентар — шафу, скриню, лiжко.

В 1913 р., в земськiй лiкарнi працював лiкар В.Д. Животовський, фельдшером був Опанас Прокопович Холод, фельдшер-акушер Миня Енкелiвна Самородницька, котра наступного року перейшла працювати в Чалбаську земську лікарню. Через рік залишилися В.Д. Животовський, А. П. Холод, розширився штат на одного фельдшера — Григорiя Михайловича Плюща, а фельдшером-акушером влаштувалася Неся Борухівна Поляк. Скадовська лікарня мала постійно 10 лікарських ліжок. В Красному фельдшером працював Федiр Єфремович Московченко.

Розвиток медициниВ 1915 р. закінчила школу при Кременчуцькій пологовій лікарні Марія Котлова. Вона здала всі іспити і самостійно прийняла пологи у 12 випадках. Марія Котлова отримала кваліфікацію “повивальної бабки 2 розряду” і направлення в позаштатне містечко Скадовськ.

В 1915 р. у мiстечку Скадовську були: земська лiкарня, лазарет прикордонної сторожi, зубний кабiнет, два лiкарi, 3 акушерки, двi масажистки. У роки першої свiтової вiйни Марiя Олександрiвна Скадовська обладнала в мiстечку за власний кошт лазарет на 39 мiсць для поранених.

Була в мiстечку аптека i два аптечних склади. Найбiльший аптекарський магазин належав Блюмтерману, котрий забезпечував мiсто лiками i в часи свiтової, i в часи громадянської воєн. У травнi 1921 р. революцiйний комiтет Скадовської волостi нацiоналiзував аптеку, видавши добродiю Блюмтерману довiдку про те, що віднині аптека є власнiстю трудового народу.

В лютому 1920 р. Скадовська лiкарня нараховувала 40 лiжок. У груднi 1920 р. повiтовий з‘їзд медичних дiльниць i волосних ревкомiв видав розпорядження, що кожнiй медичнiй дiльницi мiсцева влада має надати пiдводу для вiдвiдування медперсоналом хворих. Скадовський мiськвиконком до середини 1921 р. не виконав це розпорядження, повiтовий вiддiл здоров‘я визнав його дiї саботажем. “Це були важкi часи, — згадував лiкар Всеволод Якович Карташевький, — бувало, не встигнемо закiнчити амбулаторний прийом, а вже треба поспiшати до лiкарнi, бо i там чекали на тебе хворi. Був одночасно i терапевтом, i хiрургом, i акушером, а iнколи i посильним: транспорту не було, i за лiками часом доводилося ходити пiшки в Олешки”.

У червнi 1921 р. Скадовський мiськвиконком отримав розпорядження повiтового вiддiлу здоров‘я з пропозицiєю виселити господарiв з будiвлi, котра знаходиться бiля територiї лiкарнi, i пристосувати для потреб лiкарнi, що й було зроблено. В тому ж роцi мiсцевi лiкарi здолали епідемію чуми.

Розвиток медициниГазета “Херсонський комунар” у 1923 р. повiдомляла, що селяни з готовнiстю приймають на себе обов‘язок по утриманню на 50% мiсцевої лiкарнi, в якій на той час було 11 ліжок. У 1924-1925 рр. у Скадовському районi iснувало 2 народнi лiкарнi i 1 амбулаторiя, в 1925-1926 рр. – 2 народнi лiкарнi i двi амбулаторiї, в Скадовську працювало три лiкарi i шiсть осiб середнього медичного персоналу.

В 1923 р. Скадовська народна лiкарня обслуговувала населення Скадовської дiльницi, а також Н.Софiївки та Новомиколаївки, всього 24 тис. осіб. В 1923 р. було 5419 амбулаторних i 165 стацiонарних хворих, у 1924 р. цi цифри становили вiдповiдно 8230 та 156, в 1925 р. — 10 903 i 235, в 1926 р. — 16 483 та 315 хворих. Загальна площа Скадовської лiкарнi в тi роки складала 332 квадратних сажнi, мала чотири палати, з яких одна була пологова. Лiкар В. Животовський у 1927 р. був представлений до отримання персональної пенсiї, а Скадовську лiкарню очолив лiкар Гуковський, котрого перевели з Чалбас.

Динамiка роботи Скадовської аптеки протягом 1924 — 1926 рр. може бути прослiдкована за такими даними: в один день видавалися лiки по рецептах у 1924 р. 22 особам, у 1925 р. — 45, в 1926 р. — 60. Спочатку працював один провiзор-завiдуючий аптекою Ж.Л. Лебович, з 1925 р. – два — завiдуючий та фармацевт Н.Д. Лейбзун, а з 1926 р. — чотири працiвника.

В 1929 р. частину примiщень лiкарнi було передано полiклiнiцi, у котрiй було вiдкрито декiлька кабiнетiв. На 1 жовтня 1932 р. у Скадовському районi до лiкарських установ районного значення належать 2 лiкарнi на 25 лiжок, 6 лiкарських дiльниць, 1 полiклiнiка, 7 амбулаторiй, 7 пунктiв першої допомоги, 1 консультацiя Охматдиту та 10 пологових лiжок. Медперсонал району складається з 10 лiкарiв та 27 працiвникiв середнього медичного персоналу. Станом на 1940 р. у селищi дiяла лiкарня на 50 лiжок, полiклiнiка, в якiй працювали 4 лiкарi i 14 медпрацiвникiв з середньою спеціальною освітою.

В перiод 1941-1943 рр. районну лікарню очолювала Марiєю Демидiвна Карпенко. Крiм неї, працювало 4 медсестри, 3 санітари, а всього – 16 осiб. Полiклiнiкою в той же час завiдував Всеволод Якович Карташевський. Крiм нього, працював зубний лiкар, 3 медсестри, 2 санiтари при загальному штатi поліклiнiки 14 працiвникiв. У Краснянськiй лiкарнi працювали лiкарi Т.Є. Харламова та Ф.Ф..Харламов, а всього – 15 працiвникiв. У лiкарнi держгоспiв штат складав 21 працiвник при одному лiкаревi С.Г. Харитонову. В Новомиколаївськiй амбулаторiї працювало 4 медпрацiвника, крiм того, в районi в перiод окупацiї дiяло 14 фельдшерських пунктiв.

1948 р. до 125 лiжок розширилася скадовська лiкарня, в котрiй працювало 6 лiкарiв, а загалом 25 осiб медичного персоналу. Скадовська районна лікарня розташовувалася в будинках, у котрих нині знаходиться податкова інспекція. Працювали дiльнична лiкарня в Красному на 25 лiжок, у Новомиколаївцi – на 25 лiжок та у Новоолексiївцi – на 10 лiжок. У 1956 р. почала дiяти дiльнична лiкарня в Михайлiвцi, а наступного року почалося будiвництво районної лiкарнi. В селах району дiяло 22 фельдшерсько-акушерських пункти. 1969 р. споруджено лiкарню на 100 мiсць, медичне обслуговування здiйснювали 50 лiкарiв i 146 осiб з середньою спецiальною освiтою. В 1972 р. 44 населених пункти обслуговували 47 медичних закладiв.

У 1974-1983 рр. та в 1991-1996 рр. головним лiкарем Скадовського району був лікар-хірург Вiктор Леонiдович Клименко. З 1996 р. вiн очолив Херсонську обласну клінічну лікарню, депутат Херсонської обласної ради двох скликань вiд Скадовського району, голова постійної депутатської комісії з питань медицини та охорони здоров’я.

З 1983 р. почала дiяти нова полiклiнiка, котра щоденно обслуговувала до 600 вiдвiдувачiв, лiкарня на 210 лiжок, протитуберкульозна лiкарня на 50 лiжок, медичне обслуговування здiйснювали 56 лiкарiв i 240 працiвникiв з середньою медичною освiтою. З 1988 р. на базi районної полiклiнiки працює денний стацiонар, де лiкується близько 25% всiх хворих та вiдкрито неврологiчне вiддiлення.

Володимир Васильович Ващенко очолював територiальне медичне об‘єднання Скадовського району в 1996-2002 рр. Почав працювати акушерсько-гiнекологiчний корпус з пологовим вiддiленням. У 2001 р. вiдкрито реанiмацiйне вiддiлення, що значно полiпшило надання екстреної медичної допомоги.
Найбільшим підприємством, що займається реалізацією лікарських препаратів та медичних засобів у місті, є приватне підприємство “Максім”. Це досить молоде підприємство , яке за незначний проміжок часу виросло до цілої аптечної мережі. Молодий, завзятий та енергійний керівник підприємства Максимов Сергій Володимирович є депутатом Скадовської міської ради. Підприємство займається реалізацією медикаментів населенню, закладам охорони здоров’я та оздоровчим закладам. Підприємство має центральну аптеку, два аптечних пункти та сім аптечних кіосків. У штаті підприємства працює 38 висококваліфікованих працівників – провізори та фармацевти.

У 2005 р. на весь Скадовський район діють: районна лiкарня на 245 лiжок, районна полiклiнiка на 275 вiдвiдувань, 3 дiльничнi лiкарнi на 10 лiжок кожна, 2 амбулаторiї, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів. У районному територiально-медичному об‘єднаннi працює 630 чоловiк. З 80 лiкарiв 9 – з вищою категорiєю, 27 – з першою, 13 – з другою, iншi – спецiалiсти. ТМО налічує 289 осiб середнього медперсоналу та 142 молодшого медперсоналу. З 2002 р. очолює територiальне медичне об‘єднання Вiктор Ананiйович Турик, депутат Херсонської обласної ради двох скликань.

Нинi на районну лiкарню припадає 1,4 тис. кв. км; 37 населених пунктiв; 50,1 тис. осiб. На 1 лiкаря в середньому припадає 17,5 квадратних кiлометра, 0,46 населеного пункта та 626 жителiв.

Автор: О.М. Лиховид.