Становлення

Місто Скадовськ утворене в Дніпровському повіті Таврійської губернії. Містечко знаходилося на території Красненської волості Дніпровського повіту. На момент заснування Скадовська поліцейським приставом 3-го стану Дніпровського повіту (Красненська, Чалбаська і Каланчацька волості) був колезький асесор (ротмістр) Микола Миколайович Данненберг. У 1896 р. поліція в Скадовську складалася з урядника i двох городових. В 1899 р., крім урядника, вже було 4 вільнонайманих поліцейських десятники, котрi теж утримувалися коштом С.Б. Скадовського. Поліцейським справником Скадовська вiд повіту, не пізніше 1905 р., був призначений Дмитро Олексiйович Сивокос, котрий у 1913 р. значиться як колезький реєстратор. За даними інженера П.Н. Потоцького, в 1908 р., правопорядок у Скадовську підтримували один поліцейський та 10 городових. У 1913 р. поліцейським урядником Скадовська був Онуфрiй Кирилович Самойлов.

В 1914 р. Скадовськ був центром до 3-ї слідчої дільниці Дніпровського повіту, помічником прокурора в якому був титулярний радник (штабс-капiтан) Микола Харлампович Вулодимо. Мировим суддею був титулярний радник Олександр Іванович Предтеченський, секретарем суду — Олександр Петрович Жуков. Уповноваженими по судових справах у містечку були титулярний радник Михайло Васильович Кондоракi та колезький секретар (поручик) Платон Іванович Глобачев. Мали скадовчани i мiського нотаріуса, в 1903-1917 рр. місцеві справи вів нотарiус Степан Андрiйович Жулаєвський.

Напередодні буремних подiй вищою обраною владою в мiстечку був волосний старшина Краснянської волостi Єгор Васильович Осіпов, котрого в 1914 р. замінив Захарiй Пантелеймонович Бешенцев, писарем був Василь Тимофiйович Бардачов, а урядником – Микола Вiкторович Цап.

У травнi 1917 року в Скадовську створений Совєт робiтничих i солдатських депутатiв, котрий, правда, реальної влади ще не мав. Депутати Совєта представляли переважно партiю соцiалiстiв-революцiонерiв та РСДРП (об’єднану), бiльш вiдому як партiю меншовикiв. Саме тому Скадовський Совєт вiдмовився делегувати своїх представникiв на ІІ Всеросiйський з’їзд Совєтiв у жовтнi 1917 р.

30 сiчня 1918 р. Скадовський Вiйськово-революцiйний комiтет на чолi з В.С. Бояджiєвим узяв владу в мiстi. У травнi того ж року в мiсто увiйшли загони Центральної Ради, а разом з ними i нiмецький гарнiзон, у складi якого була кавалерiйська частина. У квiтнi 1918 р. волосна земська управа почала роздавати землю селянам, у Скадовську було утворено виборну сільську управу, а за часiв Гетьманату тут розмiщувалася гетьманська варта. Після усунення гетьмана вiд влади, в грудні 1918 р., нiмцi залишили мiсто, їм на змiну прийшов франко-грецький військовий контингент.

Влада змiнювалася стрiмко. 2 лютого 1919 р. Днiпровський повiтовий з’їзд вирiшив приєднати повiт до Української Народної Республiки, а вже 13 лютого 1919 р. у Скадовську були розташовані білогвардійські добровольці та донськi козаки. З березня 1919 р. у мiстi керував радянський ревком на чолi з Михайлом Григоровичем Андрiйцем. 29 травня 1919 р. ІІІ селянський з’їзд Днiпровського повiту пiдтвердив статус мiста Скадовська.

Незважаючи на часту змiну влади, з 1918 р. по 1920 р., у мiстi діяли квартальні комітети, котрi очолювалися старостами, всього було 56 квартальних старост. Історія донесла до нас імена лише деяких з них: Макар Василенко, Озра Майдон, Олександр Бабенко, Юхим Сук, Юхим Додулов, Іван Заворцев, Михайло Посталака, Василь Ковка, Степан Півень, Дроботько, Ємельян Федороцов, Василь Компаній, Підплетенний, Григорій Цукан, Веремій Рикенко, Чертяк.

rada_stanovlennya_pechat

У червнi 1919 р. селянське повстання на чолi з есером Ковалем охопило Скадовську, Краснянську i сусiднi волостi. Селяни вiдмовлялися вiддавати хлiб та виступали проти мобiлiзацiї до Червоної армiї. Це дало змогу добровольцям бiлої армiї пiд командуванням А. Денiкiна 10 липня 1919 р. знов заволодiти мiстом i утримувати його до 13 сiчня 1920 р. Комендантом порту Скадовськ призначено лейтенанта Гуренка. А 30 липня на зборах городян було утворено Громадське управління селища, котре утворило виконавчий комітет. Головою виконкому обрано Моісея Семеновича Мангубі, секретарем — Самуїла Титовича Морозенка. Тоді ж було введено перший герб міста.

З сiчня 1920 р. мiстом керував бiльшовицький ревком з трьох чоловiк: голови Дьомiна, секретаря Ракшi та члена ревкому Самборського. 28 сiчня 1920 р. Скадовськ було включено до Херсонської губернiї.

7 червня 1920 р. у Скадовськ увiйшли вiйська уряду пiвдня Росiї пiд командуванням П. Врангеля. Комендантом міста було призначено пристава цивільної частини при штабі головнокомандуючого Фесенка. А 9 червня знову на кілька днів місто зайняли червоні. Пізніше таку ж операцію провели 31 серпня, а потім містом два місяці володіла біла армія. Містечко продовжувало бути стратегічним пунктом, голова врангелівського уряду О.В. Кривошеїн особисто переймався вивозом зерна з Скадовська і Генічеська, без чого фінансова криза білої армії могла перетворитися в катастрофу. А Олександр Васильович добре розумівся на таврійському хлібі, оскільки в уряді П.А. Столипіна був міністром сільського господарства.

Наприкiнцi жовтня мiсто зайняли бійці Першої стрілецької дивізії 6-ї Червоної армiї, 3 листопада відновлено роботу ревкому в складi 15 осіб. З листопада 1920 р. по сiчень 1921 р. – головою Скадовського військово-революційного комiтету призначено Ракшу, секретарем — Карталова. Нова влада заборонила ходити по мiсту з 21 до 7 години, а всiм вiйськовим частинам наказала бути ввiчливими з мiсцевими жителями i уникати конфлiктiв, заборонялося агiтувати проти радянської влади. Населення повинно було здати всю зброю та амунiцiю. Заборонялося виготовляти i продавати спиртнi напої. Органи нової влади розташувалися по вулицi Сергiївськiй, у колишньому будинку Сливи, нинi в ньому розмiщується районний вiддiл освiти. З перших днiв нова влада подiлила Скадовськ на 4 дiльницi i перерахувала в кожнiй кiлькiсть дворiв, населення, рiд занять кожного, кiлькiсть тварин, iнвентарю, дерев i т.д. Кiлькiсть дворiв по мiсту складала 838, чоловiкiв – 1  706, жiнок – 2  011, всього населення – 3  717 осiб. Таким чином мiсто за роки першої свiтової i громадянської воєн втратило більше тисячі жителiв.

30 сiчня 1921 р. було проведено вибори в Скадовську раду робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв. В раду обрано 21 представник жителiв мiста i 4 вiд особового складу дислокованих тут вiйськових частин. Головою міського виконавчого комітету був обраний Афанасенко, секретарем – Нiколаєнко, членами виконкому стали Андрiєць, Лопушко, Пшеничний.

В 1923 р. штат місцевої міліції складався з начальника Льва Ліфшиця та двох кінних молодших міліціонерів Петра Чернишова та Якова Путілова. В 1923 р. у місті працював народний засідатель Сапожніков.

У “Пам’ятній книзі Дніпровського повіту. 1923 р.” вказана офіційна назва міста – Порт Скадовськ. А 21 лютого 1923 р. утворюється Скадовський район з центром у місті Скадовську. До складу району увійшли колишня Краснянська і Чалбаська волості та Новоолексіївка, Кларівка і Софіївка колишньої Бехтерскої волості. Головою райвиконкому призначено В.Н. Степневського, заступником – Коляду, членом президії – Андрійця. 7 березня 1923 р. Скадовськ стає селищем, в якому на той час проживало 3  732 особи. 14 листопада 1923 р. у Скадовську вiдбувся перший районний з’їзд Рад робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв.

2 березня 1926 р. вiдбулися вибори до Скадовської селищної ради, населення складало 3  570 осiб, з них 1  648 чоловiкiв i 1  922 жiнки, крiм того, в радгоспi “Червона зiрка” проживало 139 осiб, а на Антонiвських хуторах — 168. Обрано 38 депутатiв Скадовської ради, котрi довiрили керувати мiстом Петру Федоровичу Наумову, обравши його головою виконавчого комiтету. Про нього вiдомо, що було йому 25 рокiв, хлiбороб за фахом, освiту мав домашню, служив у Червонiй армiї. Заступником голови був Харитон Шеховцiв, секретарем ради — Петро Гузенко. Депутати утворили комiсiї ради: земельну, адмiнiстративну, культурно-освiтню, кооперацiйну та кошторисну. У 1928–1930 рр. головою Скадовської селищної ради був Григорiй Бабенко. З 1939 р. секретарем Скадовської селищної ради трудящих був Л.І. Бех, котрого розстріляли німці на початку війни.

Після окупації міста німецькими військами, з 16 вересня 1941 р., почала дiяти управа, керівником якої був староста Володимир Васильович Мовчанов. Усiм бажаючим працювати на землi управа роздавала землю до 2 га, хоча перевага надавалася особам, котрi брали участь у боротьбi з партизанами, вияві зброї та амунiцiї, а також проявили себе в засiву та обробiтку землi. Пiзнiше утворено команду Української служби безпеки, а чоловiкiв вiд 20 до 35 рокiв, переважно українцiв та осiб нiмецького походження, приймали до козацької сотнi. Нова влада повернула деяким вулицям їхнi iсторичнi назви: Балтазарiвська, Єлизаветська, Львiвська, Олександрiвська, Сергiївська, Мiлерiвська, iншi стали називатися Хмельницька, Днiпровська, Таврiйська, Кримська, Херсонська (нинi 33 Гвардiйської дивiзiї), Чорноморська, Одеська, Грецька, Млина, Хутiрська.

rada_stanovlennya_kravec

В 1943-1947 рр. головою виконавчого комiтету Скадовської селищної ради працював І.В. Черв’яков. Кількість депутатів після війни складала 8 осіб. Перші вибори після війни відбулися в 1947 р., до складу селищної Ради обрали 25 депутатів. Зі свого складу депутати обрали керівника міста, в 1947-1949 рр. головою виконавчого комітету Скадовської селищної ради депутатів трудящих був Трохим Опанасович Михайлюк.

rada_stanovlennya_silvestrov

З 1949 р. по 1958 р. головою виконавчого комiтету Скадовської селищної ради депутатiв трудящих обирали Юхима Федоровича Бородаєва. В 1958-1959 рр. головою виконавчого комітету Скадовської селищної ради депутатів трудящих працював Дмитро Якович Кравець. У 1959-1961 рр. – працював Микола Трохимович Селiвестров.

У 1958 р. селище радгоспу “Скадовський-90” перейменоване в Антонiвку, хутiр Курортний — в Озерне, причому обидва населених пункти входили до Скадовської селищної ради. Виконавчий комітет Скадовської районної ради видав Скадовську Акт на право користування 631,8 гектара землі. В тому ж році селище Херсонської дослідної станції Широчанської сільради було перейменоване в Кулiди, а наступного року передане Скадовськiй селищнiй радi. Загальна кiлькiсть населення Скадовської селищної ради в 1959 р. складала 8,8 тис.

27 жовтня 1961 р. рiшенням виконавчого комiтету Херсонської обласної Ради трудящих № 697 селище мiського типу Скадовськ вiднесено до категорiї мiст районного пiдпорядкування. В пiдпорядкуваннi мiської Ради тодi перебували Антонiвка, Озерне та Кулiди. Останнє лiквiдоване як неперспективне, а Антонiвка отримала в 1991 р. статус самостiйного села з власною Радою.

rada_stanovlennya_sheptun

У 1961-1962 рр. та 1965 р. – травень 1973  р. – головою виконавчого комітету Скадовської мiської ради депутатiв трудящих працював Костянтин Іванович Фiлатов. В 1963-1965 рр. обов`язки голови виконавчого комiтету Скадовської міської ради депутатiв трудящих виконував Федiр Зiновiйович Шептун. Саме Федору Зіновійовичу випала честь зустрічати в місті високих гостей М.С. Хрущова, першого секретаря ЦК КПРС та П.Ю. Шелеста, голову Ради міністрів УРСР.

У травні 1973 р. вперше був обраний головою виконавчого комiтету Скадовської мiської ради народних депутатiв Андрiй Юхимович Коваленко, який беззмінно керував містом до 1990 р.

На виборах до Скадовської мiської ради в 1990 р. на 67 мiсць у мiськрадi претендувало 89 кандидатiв, тобто в середньому 1,33 на мiсце. Серед обраних 32 депутати були членами Комунiстичної партiї та 3 – члени Демократичної партiї.

rada_stanovlennya_filatov

На першiй сесiї мiської ради, в 1990 р., на посаду голови мiської ради були запропоновані секретар райкому Компартiї Людмила Георгіївна Терехова та заступник голови райвиконкому Олександр Валентинович Шпорт. Головою ради на громадських засадах була обрана Л.Г.Терехова, головою виконавчого комітету обраний А.Ю. Коваленко. 1 лютого 1991 р. головою ради i одночасно головою виконкому обраний О.В. Шпорт, котрий склав свої повноваження за власним бажанням 10 листопада 1992 р. Новим головою був обраний Юрiй Васильович Вишневий.

У другому турi обрано мером мiста Юрiя Васильовича Вишневого, котрий отримав на 991 голос бiльше, нiж Г.Сидорович. Протягом 1994-1998 рр. серед депутатiв мiської ради були лише представники Компартiї i Української республiканської партiї.

rada_stanovlennya_kovalenko

До святкування 100–річчя міста 30 березня 1994 р. рішенням сесії Скадовської міської Ради затверджений герб міста. Щит герба чотиридільний. На фоні чотирьох частин — коло діаметром 9/10 основного щита як знак Сонця. Перша і четверта частини щита за межами кола — золоті, друга і третя — лазурові. У першій частині щита всередині кола в лазуровому полі — якір на фоні двох морських хвиль як символ того, що в основі заснування міста лежить спорудження порту. У другій частині всередині кола в золотому полі — пшеничний колос на знак того, що Скадовщина — край сільськогосподарський. У третій частині всередині кола в золотому полі – стилізоване зображення зрошувального каналу. У четвертій частині всередині кола в лазуровому полі — смуга пляжу, морські хвилі та навіс як знак міста-курорту. Під колом дата “1894“ — рік заснування міста. Дата, геральдичні фігури та облямівка щита — синього кольору. Автор герба — головний архітектор міста П.І.Кравченко.

rada_stanovlennya_terehova

Під час виборів до Скадовської мiської ради 1998 р. на 30 мiсць балотувалося 73 кандидати, що без малого 2,5 на мiсце. З дев’яти кандидатiв на посаду Скадовського мiського голови голоси трiйки лiдерiв розподiлилася так:

  • Ф.С. Терехов 26,7 %,
  • Г.І. Сидорович 19,1 %,
  • Ю.В. Вишневий 16,7 %.

На початок скликання мiська рада налiчувала двох депутатiв – членiв Народно-демократичної партiї та трьох членiв Комунiстичної партiї, наприкiнцi скликання партiйними були лише три депутати-комунiсти. Протягом чотирьох рокiв роботи була створена лише одна депутатська група мiської ради – “Жiнки-депутати”.

rada_stanovlennya_shport

Під час виборів до Скадовської мiської ради у 2002 р. на 30 депутатських мiсць балотувалося 140 кандидатiв, тобто по 4,7 на мiсце. З одинадцяти кандидатiв на посаду Скадовського мiського голови голоси п’ятiрки лiдерiв розподiлилася так:

  • Терехов Ф.С. 2996 голосiв,
  • Гавриш О.В. 1846 голосiв,
  • Сидорович Г.І. 796 голосiв,
  • Судаковський О.Г. 699 голосiв,
  • Аксьонов Ю.І. 473 голоси.

Полiтична ситуацiя в мiстi в 2002-2006 рр. дуже насичена динамiчними подiями i заслуговує на окрему книгу. На початок скликання партiйний склад депутатiв був таким: шiсть членiв Народно-демократичної партії, два члени Комунiстичної партiї, один член партії “Жiнки за майбутнє” та один член партiї “Яблуко”. На першій сесії міської ради була утворена депутатська група Скадовської міської ради “Наше мiсто”, до котрої увійшло 9 депутатів. На початку 2004 р. створено депутатську групу Скадовської міської ради “За iнтереси Скадовська i скадовчан”, до котрої увійшло 18 депутатів з тридцяти.

rada_stanovlennya_vishneviy
rada_stanovlennya_terehovСьогоднi Скадовськ – мiсто районного пiдпорядкування, центр району, розташоване на пiвднi Херсонської областi, за 105  км вiд обласного центру м. Херсона та за 52 км вiд найближчої залiзничної станцiї Каланчак. Територiя мiста 6,5  кв. км, пiд забудовою 5,5 кв. км, зеленi масиви 3,9 кв. км, крiм того, 4773,1 га земель сiльськогосподарського призначення. В мiстi заасфальтовано 40 км дорiг та бiльше 100 км тротуарiв i площ, загальна кiлькiсть вулиць та провулкiв перевищила рубiж у пiвсотнi. Адмiнiстративно в пiдпорядкуваннi мiста нинi знаходиться село Озерне. Чисельнiсть населення мiста складає 19,7  тис. жителiв, у тому числі українцiв — 72,4%, росiян — 22,9%, бiлорусів — 1,6%, молдован — 0,8%, iнших — 2,3%.

За матерiалами книги «Скадовськ та скадовчани». Автор: О.М. Лиховид.