Статут громади

gerb

СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
МІСТА СКАДОВСЬКА
Зареєстровано
Скадовським районним
управлінням юстиції
01 грудня 2008 року
Свідоцтво № 1
Начальник управління
Г.О. Павлишина
Затверджено
рішенням сесії
Скадовської
міської ради V скликання
№ 585 від 25 вересня 2008 р.
Міський голова
О.В.Гавриш

Скачати

Скадовськ – 2008

Статут територіальної громади міста Скадовська (надалі Статут), відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Скадовська, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування в місті, функції й повноваження, статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради, органів самоорганізації населення.

Цей Статут виражає волю всієї територіальної громади міста, є актом найвищої юридичної сили серед інших актів, що приймаються в системі місцевого самоврядування міста.

Місцеве самоврядування в м. Скадовську — це визнане й гаран- товане державою право та реальна здатність територіальної громади міста ( надалі – міська громада ) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Міське самоврядування здійснюється міською громадою як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1.1. Загальна характеристика міста.

Стаття 1.1.1.

На місці нинішнього міста, 1 вересня 1893 р. (за старим стилем), дворянином Сергієм Балтазаровичем Скадовським було засновано при — стань. 7 липня 1894 р. (за старим стилем), перший іноземний корабель завантажився біля пристані зерном. Через 10 років саме цю дату засновник міста офіційно проголосить датою заснування міста, призначивши святкування на найближчу неділю. У 1904 р. це було 5 липня. Згідно ст. 322 ІХ тому Зібрання Законів Російської імперії Таврійське губернське правління, рішенням від 2 січня 1896 р. ( за старим стилем), надало пристані статус містечка та найменувало це містечко “Скадовськ”. 7 березня 1923 року Скадовськ стає селищем та адміністративним центром Скадовського району. 27 жовтня 1961 року рішенням № 697 виконавчого комітету Херсонської обласної Ради депутатів трудящих селище міського типу Скадовськ віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

Назва міста Скадовськ є незмінною і залишається назавжди.

Місто Скадовськ є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Скадовського району Херсонської області.

На території міста здійснюється місцеве самоврядування в повному обсязі, яке передбачено Конституцією України та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» в інтересах мешканців міста та враховуючи місцеві традиції.

Стаття 1.1.2.

До земель територіальної громади міста Скадовська належать усі землі в межах міста, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності територіальної громади.

Межа міста-це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій.

Територію, у межах якої здійснюється міське самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.

Адміністративними кордонами міста є визначена міська межа.

Зміна міської межі, здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням думки міської громади.

Будь-які зміни міської межі відображаються у Генеральному плані міста.

Стаття 1.1.3.

Розпорядження землями територіальної громади в межах адміністративних кордонів міста Скадовська здійснює Скадовська міська рада (якщо інше не передбачено законом) з дотриманням прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками.

Рішення про віднесення земель до різних категорій – приймаються виключно міською радою, у відповідності до земельного законодавства України.

Стаття 1.1.4.

Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, використовувати, примножувати та надавати в розпорядження фізичним та юридичним особам природні ресурси, які знаходяться в межах міста згідно чинного законодавства.

Стаття 1.1.5.

З метою раціональної організації управління, територія міста умовно поділяється на мікрорайони.

Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови із урахуванням пропозицій жителів міста.

На території кожного мікрорайону з дозволу міської ради в порядку, встановленому законодавством та цим Статутом, можуть бути створені й діяти відповідні органи самоорганізації населення.

Стаття 1.1.6.

Утворення чи оголошення в межах адміністративного кордону міста об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснює-ться відповідно до законодавства України за рішенням міської ради за відповідними проектами землеустрою.

Стаття 1.1.7.

Органи місцевого самоврядування міста можуть об’єднуватися з органами місцевого самоврядування інших міст, селищ та сіл України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Рішення про створення таких об’єднань територіальних громад приймає міська рада за результатами місцевого референдуму, прове-деного відповідно до закону та цього Статуту.

Стаття 1.1.8.

Органи місцевого самоврядування міста на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій ( союзів, фондів тощо ) органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.9.

Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місце-вого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.10.

Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, гімн, логотип та пам’ятну дату. Символіка й порядок їх використання затверджуються окремим рішенням Скадовської міської ради, котре діє на правах додатку до Статуту.

Пам’ятними датами міста є 1 вересня 1893 р. ( за старим сти-лем) — дата заснування пристані; 7 липня 1894 р. ( за старим стилем) — дата заснування міста; 2 січня 1896 р. ( за старим стилем ) — дата найме- нування міста; 27 жовтня 1961 р. — дата отримання статусу міста.

Днем міста вважати останню суботу вересня на знак вшану-вання заснування пристані. Цей день для територіальної громади є святковим.

Стаття 1.1.11.

Міська рада може впроваджувати міські відзнаки ( нагрудні знаки, почесні стрічки, грамоти міської ради, виконкому, міського голови та ін. ), якими нагороджуватимуться жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та зробили значний внесок у соціально — економічний та культурний розвиток міста. Перелік відзнак, підстави й порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагороджених цими відзнаками, встановлюються Положенням «Про грамоти та відзнаки територіальної громади міста Скадовська», яке затверджується рішенням міської ради.

Найвищою нагородою територіальної громади є відзнака “Орден Сергія Скадовського”, підстави й порядок нагородження ним, а також статус осіб, нагороджених цією відзнакою, встановлюються окремим Положенням, яке затверджується рішенням міської ради.

Стаття 1.1.12.

Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та зробили вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста, за рішенням міської ради присвоюється звання » Почесний громадянин міста Скадовська «, яке може бути присвоєно незалежно від громадянства особи чи місця її проживання.

Звання «Почесного громадянина міста Скадовська» присвоює-ться напередодні дня міста не більше ніж одній особі в рік.

Підстави та порядок присвоєння звання » Почесного громадянина міста Скадовська», його статус визначаються положенням «Про почесне громадянство міста Скадовська», яке затверджується рішенням міської ради.

Обов’язковою передумовою для осіб, які представляються до присвоєння звання «Почесний громадянин міста Скадовська», має бути нагородження їх відзнаками територіальної громади (це положення не стосується іноземних громадян та осіб, які нагороджуються цим званням посмертно ).

Глава 1.2. Правова основа Статуту.

Стаття 1.2.1. Основні терміни, використані в Статуті.

Основні терміни, використані в цьому Статуті, мають таке зна-чення:

  • територіальна громада міста Скадовська ( Скадовська тери-торіальна громада, Скадовська міська громада) — жителі міста Скадовська, об’єднані постійним проживанням у межах міста;
  • місцевий референдум — форма прийняття територіальною громадою міста рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування;
  • загальні збори  — зібрання всіх чи частини жителів міста для вирішення питань місцевого значення;
  • представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган ( рада ), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади міста Скадовська й приймати від її імені рішення;
  • загальний склад ради — кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;
  • склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано й не припинено в установленому законом порядку;
  • правомірний склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано й не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;
  • виконавчі органи ради  — органи, які відповідно до Конституції України, Закону «Про місцеве самоврядування» та цього Статуту створюються міською радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в межах, визначених Статутом міста та іншими законами;
  • органи самоорганізації населення  — представницькі органи, що створюються частиною жителів міста, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території та в межах міста;
  • посадова особа місцевого самоврядування — особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження в здійсненні організаційно-розпорядчих та консуль-тативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;
  • делеговані повноваження  — повноваження органів державної виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються виконавчому комітету ради міською радою;
  • право комунальної власності — право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися й розпоряджатися на свій розсуд та у своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;
  • бюджет Скадовської територіальної громади ( міський бюджет)  — план утворення й використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самовря-дування;
  • поточний бюджет  — доходи й видатки міського бюджету, які утворюються й використовуються для покриття поточних видатків;
  • бюджет розвитку — доходи й видатки міського бюджету, які утворюються й використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;
  • мінімальний бюджет місцевого самоврядування – розрахун-ковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою;
  • мінімальний рівень соціальних потреб  — гарантований держа- вою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України;
  • самооподаткування — форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

 

Стаття 1.2.2.

Статут територіальної громади – систематизоване зведення норм, правил та принципів, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносин територіальної громади з державою та іншими суб’єктами права.

Статут міста приймається простою більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування прий- маються у відповідності до законодавства та цього Статуту. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

Стаття 1.2.3.

Статут відповідає положенням Конституції України, Європей-ській хартії про місцеве самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим законам України, Указам Прези-дента України і Постановам Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, Указам Президен­та України та постановам Кабінету Міністрів України — діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Стаття 1.2.4.

Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, у яких дається тлумачення цього Статуту, є обов’язковими для застосування і виконання в межах території міста.

Стаття 1.2.5.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються не менше двома третинами голосів депутатів від загального складу міської ради.

Пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою депутатів ради (підписані не менш як однією третиною депутатів), міським головою, постійною депутатською комісією або групою жителів міста в порядку міської ініціативи (підписані не менш як 75 членами міської громади, котрі мають право голосу ).

Зміни й доповнення до Статуту, які передбачають приве-дення його у відповідність до положень Конституції та законів України, Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови або постійної комісії в двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами) простою більшістю депутатів.

Глава 1.3. Взаємовідносини органів та посадових осіб міського самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами й організаціями.

Стаття 1.3.1.

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста й реалізації в місті функцій виконавчої влади.

Органи й посадові особи місцевого самоврядування здійснюють функції місцевого самоврядування незалежно від органів державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих міській раді повноважень.

Стаття.1.3.2.

Органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють органам судової влади і правоохоронним органам в їх діяльності, надають, у передбачених законодавством випадках, допомогу в здійсненні їх функцій.

Міський голова або за його дорученням інша посадова особа відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб міського самоврядування з органами судової влади і правоохоронними органами.

Стаття 1.3.3.

Взаємовідносини органів і посадових осіб міського самовря-дування з підприємствами, установами й організаціями, що перебувають на території міста, базуються на дотриманні законодавства й визна-чаються формою власності підприємств, установ і організацій.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що пере-бувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи й посадові особи місцевого самоврядування здійснюють такі функції:

  • утворюють, реорганізують, перепрофілюють та ліквідують підприємства, установи й організації комунальної власності міської громади в порядку, який визначено чинним законодавством;
  • признача­ють та звільняють з посади їх керівників;
  • визначають мету, функції, організаційні форми й порядок діяльності та затверджують статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;
  • встановлюють в порядку і в межах, що визначені законодавством, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності міської громади;
  • приймають рішення в межах, що визначені законодавством, про відчуження об’єктів комунальної власності;
  • встановлюють для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
  • контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, який визначено чинним законодавством;
  • виконують інші функції, передбачені чинним законодавством.

 

Якщо більшість міської ради висловлює недовіру керівнику кому-нального підприємства, то це тягне за собою його звільнення міським головою із займаної посади.

Міська громада має право порушувати питання перед міським головою, у порядку міської ініціативи, про неспроможність керувати або непрофесіоналізм окремих керівників комунальних підприємств, що є підставою для звільнення цього керівника.

З підприємствами, установами й організаціями, які не пере-бувають у комунальній власності міської громади, органи й посадові особи місцевого самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому органи й посадові особи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, які визначено законо-давством і цим Статутом, можуть приймати наступні рішення щодо:

  • надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного й культурного розвитку міста (запит на фінансову допомогу повинен бути обґрунтований фінансовими розрахунками, які показують прибуток, що отримає місто);
  • встановлення відповідно до чинного законодавства норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного й культурного розвитку міста;
  • у разі необхідності залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;
  • розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), які є необхідними для міської громади;
  • залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв’язку;
  • залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії й промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об’єктів інженерного забезпечення й транспортного обслуговування;
  • інших питань, що передбачені чинним законодавством.

 

Стаття 1.3.4.

Нормотворчі акти міської ради, міського голови, виконавчого комітету, прийняті ними в межах наданих їм повноважень, є обов’язко-вими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами та органі-заціями, посадовими особами, а також громадянами які постійно або тимчасово проживають на території міста Скадовська.

РОЗДІЛ II. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 2.1. Загальні засади формування і функціонування системи місцевого самоврядування.

Стаття 2.1.1.

Система місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законом «Про місцеве самов­рядування в Україні».

Система міського самоврядування включає:

  • територіальну громаду міста Скадовська (міську громаду);
  • міську раду — представницький орган міського самоврядування;
  • міського голову;
  • виконавчі органи міської ради;
  • органи самоорганізації населення.

 

Стаття 2.1.2.

Розмежування повноважень між елементами системи місцевого самоврядування здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Стаття 2.1.3.

Органи місцевого самоврядування ( міська рада та виконавчий комітет міської ради ) – це юридичні особи. За рішенням міської ради статус юридичної особи може надаватися й іншим виконавчим органам місцевого самоврядування.

Стаття 2.1.4.

Компетенція місцевого самоврядування визначається Конститу-цією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та правовими актами України.

Органи місцевого самоврядування міста Скадовськ наділя-ються цим Статутом виключною компетенцією, яка не може бути змінена інакше як на підставі закону та цього Статуту.

Глава 2.2. Територіальна громада міста.

Стаття 2.2.1.

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носі-єм його функцій і повноважень є територіальна громада міста Ска-довська.

Територіальну громаду міста Скадовська ( Скадовську міську громаду ) складають його жителі, ( громадяни України, інших держав, особи без громадянства ), які об’єднані постійним проживанням у межах міста Скадовська відповідно до Конституції та законодавства України.

Стаття 2.2.2.

Реєстрація жителів міста здійснюється в порядку, який визна-чено законодавством. Відомості реєстрації передаються у виконавчий комітет міської ради, органами реєстрації у порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Стаття 2.2.3.

Право на обговорення питань, що мають важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку м. Скадовська, мають усі члени територіальної громади.

Стаття 2.2.4.

Члени міської громади здійснюють своє право на міське само — врядування безпосередньо або через органи міського самоврядування згідно чинного законодавства та цього Статуту.

Стаття 2.2.5.

Право членів міської громади брати участь у здійсненні міського самоврядування може бути реалізоване в наступних формах:

  • міський референдум;
  • вибори депутатів Скадовської міської ради, депутатів Скадовської районної ради, Херсонської обласної ради та міського голови (місцеві вибори);
  • загальні збори громадян за місцем проживання;
  • колективні та індивідуальні звернення жителів міста Скадовська до органів і посадових осіб міського самоврядування;
  • громадські слухання;
  • місцеві ініціативи;
  • участь у роботі органів міського самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборчих посадах міського самоврядування;
  • інші форми, що не заборонені законом.

 

Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою м. Скадовська самоврядування є міський референдум і місцеві вибори.

Глава 2.3. Міський референдум.

Стаття 2.3.1.

1. Міський референдум є безпосередньою формою реалізації територіальною громадою міста Скадовська права на міське самоврядування.

2. Міський референдум полягає у безпосередньому прийнятті територіальною громадою важливих рішень із питань, що належать до відання міського самоврядування, шляхом прямого голосування.

3. Міський референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення територіальною громадою міста Скадовська найбільш важливих питань життя міста, які відповідно до Конституції та Законів України віднесені до відома місцевого самоврядування територіальної громади міста.

4. Участь у міському референдумі є вільною. Ніхто й ні в якій формі не може бути примушений до участі в міському референдумі, а також нікому не може бути відмовлено в участі в міському референдумі.

Стаття 2.3.2.

Предметом міського референдуму може бути:

1. Прийняття, заміна або скасування рішень із питань, відне-сених законодавством України до відання місцевого самоврядування територіальної громади.

2. Прийняття рішень, які визначають зміст актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади.

3. Прийняття рішень із питань дострокового припинення повно-важень відповідної ради та міського голови.

На міський референдум не можуть бути винесені питання, віднесені до компетенції органів державної влади, а також питання, пов’язанні з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції міської ради, її виконавчих органів або міського голови. Також не можуть бути винесені питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків.

Стаття 2.3.3.

1. Порядок підготовки й проведення міського референдуму виз — начається цим Статутом та законодавством України, якщо воно не суперечить Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні ». У референдумі мають право брати участь члени міської громади, які досягли 18 років на момент проведення референдуму.

2. Рішення про проведення міського референдуму приймає міська рада за пропозицією депутатів міської ради, що становлять не менш як половину від загального складу ради.

3. Міський референдум за ініціативою громадян проводиться на вимогу не менш як 10% мешканців міста, які мають право брати участь у референдумі.

4. З метою виявлення волі громадян при вирішені питань місце-вого значення можуть проводитися дорадчі опитування громадян (конс-ультативний референдум). Результати дорадчого опитування врахову-ються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Стаття 2.3.4.

1. Рішення міського референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів територіальної громади міста, що брали участь у голосуванні.

2. Рішення міського референдуму набувають чинності з моменту офіційного оголошення. Рішення міського референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення міського референдуму не пізніше десяти днів після його проведення.

3. Про результати голосування на консультативному міському референдумі міський голова у десятиденний термін інформує органи й посадових осіб, до відання яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.

4. Рішення, прийняті міським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до актів, прийнятих органами місцевого самоврядування територіальної громади міста та їх посадовими особами.

5. Рішення, прийняті міським референдумом, не потребують будь-якого затвердження органами державної влади чи місцевого само-врядування територіальної громади міста та їх посадовими особами.

6. Рішення, прийняті міським референдумом, можуть бути скасо-вані або змінені лише в порядку, передбаченому чинним законо-давством.

Глава 2.4. Місцеві вибори.

Стаття 2.4.1.

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, депутатів районної, обласної рад та міського голови шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу.

Шляхом місцевих виборів можуть заміщуватися інші посади місцевого самоврядування, якщо це передбачено чинним законо-давством України.

Стаття 2.4.2.

Місцеві вибори є вільними й відбуваються на основі загаль-ного, рівного й прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 2.4.3.

Порядок призначення й проведення місцевих виборів та вста- новлення результатів голосування визначається законами України.

Глава 2.5. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Стаття 2.5.1.

Загальні збори громадян або збори представників, які мають право голосу та проживають на відповідній території, скликаються за міс-цем проживання громадян ( мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, багатоквартирного будинку та іншого територіального утво-рення) для обговорення найважливіших питань місцевого значення.

Загальні збори громадян за місцем проживання проводяться з метою:

  • попереднього розгляду будь-яких питань віднесених до відання місцевого самоврядування, у межах Конституції України, чинного законодавства та цього Статуту, внесення пропозицій з цих питань відповідним органам і організаціям;
  • обговорення проектів рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування з важливих питань місцевого життя;
  • внесення пропозицій щодо доцільності розгляду радою та її виконавчим органом питань місцевого значення;
  • заслуховування інформації міського голови, керівників відділів, інших підрозділів виконавчого комітету ради, а також керівників підприємств, установ та організацій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади;
  • порушення в разі необхідності перед радою, міським головою питання про відповідальність посадових осіб;
  • обговорення рішень ради та її виконавчого комітету, актів органів виконавчої влади, питань про хід їх виконання, а також про виконання законів України, указів Президента, інших актів органів законодавчої й виконавчої влади з питань, що стосуються інтересів або обмежують права територіальної громади;
  • створення з дозволу міської ради будинкових, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення, затвердження їх положень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення їх повноважень (розпуск);
  • внесення до органів державної влади, власників пропозицій щодо передачі або продажу до комунальної власності територіальної громади підприємств, організацій їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіаль-ної громади, економічного розвитку міста;
  • висловлення пропозицій щодо залучення на добровільних засадах коштів членів територіальної громади, а також коштів підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, їх трудових і матеріально-технічних ресурсів та їх об’єднання і спрямування на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій міста, на заходи охорони навколишнього середовища; внесення відповідних пропозицій з цих питань до міської ради та її виконавчого комітету;
  • розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім громадянам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян, внесення відповідних пропозицій на розгляд міської ради та її виконавчого комітету;
  • внесення пропозицій до міської ради та розгляд питань про перейменування або повернення історичних назв мікрорайонів, вулиць, провулків, площ тощо;
  • внесення пропозицій до міської ради щодо об’єднання міста з сусідніми населеними пунктами в єдину територіальну громаду та вихід з неї;
  • обговорення питань, пов’язаних із залученням членів територіальної громади до ліквідації наслідків аварії й стихійного лиха, сприяння раді та її виконавчому комітету, державним органам у проведені робіт по ліквідації наслідків аварій, заслуховування інформації виконавчих органів про екологічно небезпечні аварії та ситуації й про стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;
  • розгляд питань про об’єднання зусиль із іншими територіальними громадами для реалізації спільних проектів;
  • внесення до міської ради пропозицій щодо проведення місцевого референдуму чи дорадчого опитування, громадських слухань;
  • розгляд питань щодо використання землі, додержання земельного законодавства, внесення відповідних пропозицій до міської ради;
  • обговорення питань щодо розміщення на території громади об’єктів соціально-культурного чи виробничого призначення, проектів містобудівних програм, генерального плану забудови міста, внесення відповідних пропозицій до міської ради;
  • прийняття рішень щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • розгляд звернень міського голови, рішень та документів міської, районної ради і районної державної адміністрації з питань, що стосуються інтересів територіальної громади міста Скадовська або обмежують її права;
  • обговорення інших питань, що стосуються інтересів територіальної громади або її частин.

 

Не можуть виноситися на обговорення загальних зборів питан-ня, віднесені законодавством до відання органів місцевого самоврядування інших територіальних громад.

Стаття 2.5.2.

Норми представництва на ці збори встановлюються органом, який їх скликає.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь члени територіальної громади міста, які досягли 16-річного віку і прожи-вають на законних підставах на відповідній території ( будинок, вулиця, квартал, житловий комплекс, мікрорайон і т.і. ).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати відповідної ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян та під-приємств.

Стаття 2.5.3.

Дані про Загальні збори громадян реєструються в “Книзі реє-страції Загальних зборів, Місцевих ініціатив та Громадських слухань”.

Стаття 2.5.4.

1. Загальні збори громадян чи збори їх представників склика-ються в міру необхідності, але не менш як один раз на рік, міським головою з власної ініціативи або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення. Загальні збори громадян міста можуть також скликатися міською радою або міським головою з ініціативи не менш як однієї десятої від загальної кількості членів територіальної громади міста.

2. Рішення про скликання загальних зборів громадян оприлюднюється не пізніше як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на обговорення.

3. У межах житлових мікрорайонів, де не можливо провести загальні збори громадян, за рішенням виконавчого комітету міської ради, або відповідного органу самоорганізації населення, для обговорення й вирішення питань, передбачених законодавством та Статутом територіальної громади, скликаються збори представників ( уповноважених ) від відповідних будинків, вулиць, кварталів, житлових комплексів, мікрорайонів міста або органів самоорганізації міста.

4. Загальні збори громадян багатоквартирного будинку можуть також скликатися депутатом ради та керівником відповідного органу самоорганізації населення. Про результати таких зборів організатори повідомляють міську раду в тижневий термін.

5. Збори є правомочними при наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території й мають право брати участь у зборах.

У разі скликання зборів представників громадян (зборів уповно-важених) – збори правомочні, якщо на них присутні не менш як дві третини представників відповідних органів самоорганізації населення.

6. Уповноважені для участі в зборах уповноважених обираються зборами відповідних територіальних утворень або визначаються органами самоорганізації населення і допускаються до участі в зборах уповноважених в разі документального підтвердження їх повноважень.

7. У разі, коли збори скликаються органами самоорганізації населення та ініціативними групами, вони повідомляють про це вико-навчий комітет міської ради не пізніше триденного терміну з дня прий-няття рішення.

Стаття 2.5.5.

1. На загальних зборах громадян головує міський голова, або керівник відповідного органу самоорганізації населення. Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар та може оби-ратися лічильна комісія.

2. Міський голова, рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці й проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матері-ально-технічні засоби, довідкові та інформаційні матеріали.

3. На загальних зборах громадян або зборах їх представників рішення приймаються більшістю голосів присутніх відкритим або таєм-ним голосуванням.

4. Порядок денний і регламент роботи зборів затверджується зборами за пропозицією головуючого або ініціаторів скликання зборів. Протокол загальних зборів підписується головою й секретарем. До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учасників із зазначенням місця їх проживання (або список представників громадян відповідних територіальних утворень, а також рішення органів само-організації громадян про делегування своїх представників для участі в конференції ) та протоколи лічильної комісії.

Стаття 2.5.6.

1. При розгляді й вирішенні питань збори керуються Консти-туцією, законами України, указами Президента України, іншими нормативними актами виконавчої влади, рішеннями відповідних рад та їх виконавчих органів, а також Статутом територіальної громади.

2. З розглянутих питань збори приймають рішення. Рішення зборів приймаються більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Рішення зборів підписуються головою й секретарем зборів.

3. Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законо — давства, є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення та враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Рішення зборів, прийняті з питань, що мають важливе значення для територіальної громади міста, але віднесені до компетенції органів державної влади або органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

4. Про прийняте рішення міський голова інформує членів викон-кому на черговому засіданні та депутатів ради на черговій сесії. Про результати розгляду пропозицій Загальних зборів рада або виконком повідомляє органи самоорганізації населення та осіб за ініціативи яких було скликано збори.

5. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення зборів, то вони повинні внести питання на розгляд ради.

6. Дію рішень зборів, прийнятих із порушенням Конституції та законодавства України, може бути зупинено відповідною радою або її виконавчим органом, місцевою державною адміністрацією до вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Про це повідомляється відповідний орган самоорганізації громадян.

Стаття 2.5.7.

1. Рішення зборів проводяться в життя міським головою, виконавчими органами міської ради, органами територіальної само-організації громадян.

2. До реалізації рішень зборів залучаються жителі міста Скадовська, підприємства, організації, установи, які розташовані на території міста.

3. Органи самоорганізації громадян регулярно інформують насе-лення про виконання рішень зборів.

Глава 2.6. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста.

Стаття 2.6.1.

Жителі міста Скадовська, незалежно від віку та громадянства мають право направляти колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування населення та до їх посадових осіб з питань, що віднесені до відома місцевого самоврядування.

Вказані органи та посадові особи мають право не розглядати повторні індивідуальні або колективні звернення з одного й того ж питання, якщо перше вирішене по суті, згідно Закону України “ Про звер-нення громадян”.

Стаття 2.6.2.

Колективні звернення, які підписані більш як п’ятдесятьма членами територіальної громади, розглядаються органами й посадовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, у невід-кладному порядку.

Інформація про колективні звернення, які підписані більш як п’ятьмастами жителями міста, негайно передається до міської ради на її розгляд ( у випадку, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування).

Колективні звернення жителів міста можуть мати на меті:

  • внесення до міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;
  • аналіз роботи міської ради, її виконавчих органів в цілому або заслуховування звітів про виконання окремих завдань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, які віднесені іншим законо-давством України до відання місцевого самоврядування;
  • порушення питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;
  • порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування;
  • та інше, що не суперечить чинному законодавству.

 

Глава 2.7. Громадські слухання.

Стаття 2.7.1.

Громадські слухання – це зустріч членів територіальної громади з депутатами міської ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких заслуховується інформація про виконання ними службових обов’язків або окремих доручень чи про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси міської громади, жителів міста, порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення.

Жителі міста мають право без будь-яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях у зв’язку з розробкою проектів міського бюджету та міських програм соціально-економічного й культурного розвитку, проектів рішень ради з питань, які становлять суттєвий громадський інтерес.

При обговоренні питань, що винесені на громадські слухання, жителям міста повинна бути забезпечена можливість вільно вислов-лювати свою позицію і вносити пропозиції.

Стаття 2.7.2.

Метою громадських слухань є:

  • встановлення прозорості дій влади та участь в житті міста широ-кого громадського загалу;
  • отримання порад від мешканців міста, щодо кращого розв’язання існуючих проблем;
  • представлення запропонованого плану вирішення існуючої проб-леми для обговорення мешканцями міста, представниками громад-ських організацій, фахівцями;
  • отримання можливості лобіювання інтересів громади перед вищи-ми владними структурами;
  • отримання можливості кінцевого доопрацювання плану з ураху-ванням висловлених на громадському слуханні зауважень, пропо-зицій, побажань;
  • ознайомлення громадян з планами, тактикою й стратегією керів-ництва містом, результатами його діяльності.

 

Стаття 2.7.3.

Громадські слухання не можуть проводитися з питань, що сто-суються:

  • питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;
  • ініціатив, що носять політичний характер загальнодержавного значення.

 

Стаття 2.7.4.

Громадські слухання в обов’язковому порядку проводяться з пи-тань щодо розгляду:

  • програми стратегічного розвитку міста Скадовська;
  • програми соціально-економічного та культурного розвитку міста;
  • пропозицій до проекту бюджету міста;
  • якості надання житлово-комунальних послуг;
  • проведення робіт з благоустрою міста;
  • охорони громадського порядку;
  • символіки міста;
  • змін і доповнень до статуту територіальної громади;
  • створення об’єднаної територіальної громади.

 

Стаття 2.7.5.

На громадських слуханнях:

  • заслуховуються доповіді та інформація міського голови, секретаря ради, постійних комісій ради, окремих депутатів, виконавчих органів ради та їх посадових осіб, органів самоорганізації населення;
  • обговорюються проекти рішень міської ради та її виконавчого комітету з метою внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення, що віднесені до відання міського самовря-дування.

 

Стаття 2.7.6.

Громадські слухання не можуть проводитися менш як за три місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого само-врядування.

Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на відповідній території проводяться не раніше трьох місяців після провад-ження попередніх.

Громадські слухання проводяться у термін, що не перевищує двох місяців з дня реєстрації ініціативи щодо провадження таких слухань.

Стаття 2.7.7.

1. Громадські слухання скликаються міським головою не менш як один раз на рік. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань також є:

  • міська рада;
  • постійні комісії міської ради;
  • міськвиконком;
  • депутати міської ради, не менш як одна п’ята від загального складу ради;
  • органи самоорганізації населення;
  • мешканці міста Скадовська, не менш як 100 членів територіальної громади, що мають право голосу.

 

2. Для реєстрації ініціативи проведення громадських слухань секретарю міської ради подається заява суб’єкта ініціативи, керівником органу самоорганізації населення, головою постійної депутатської комісії, відповідною кількістю депутатів ради, членами територіальної громади, в якій зазначаються:

  • проблема, яка винесена на громадські слухання;
  • особа чи особи, уповноважені представляти ініціативну групу, групу депутатів.

 

3. Секретар ради реєструє розпорядження, рішення або заяву в “Книзі реєстрації Загальних зборів, Місцевих ініціатив та Громадських слухань” у випадках, якщо ініціативу підтримано:

  • не менш як однією п’ятою від загального складу міської ради;
  • міським головою;
  • не менш ста членів міської громади, котрі мають право голосу, у випадку, якщо проблема стосується всього міста;
  • не менш як половиною від мешканців кварталу.

 

Рішення про реєстрацію ініціативи або відмову доводиться до відома ініціаторів.

4. У випадку ініціювання громадських слухань мешканцями міста, мікрорайону, кварталу і т. і., із проблем, що стосуються всього міста, секретар ради реєструє ініціативну групу в кількості не менше десяти осіб, членів територіальної громади, котрі мають право голосу.

5. У випадку ініціювання громадських слухань мешканцями кварталу із проблем, що стосуються кварталу, секретар ради реєструє ініціативну групу в кількості не менше п’яти осіб, членів територіальної громади, котрі мають право голосу та проживають на території цього кварталу.

6. Для реєстрації ініціативи провадження громадських слухань до секретаря ради подається заява суб’єкта ініціативи, підписана місь-ким головою від імені виконкому міської ради, відповідною кількістю депутатами міської ради чи всіма членами ініціативної групи, в якій зазначаються:

  • проблема, винесена на обговорення громадськими слуханнями;
  • територія, на яку розповсюджується проблематика, що її виносять на обговорення на громадські слухання;
  • особа чи особи, вповноважені представляти ініціативну групу, групу депутатів.

 

7. Протягом трьох робочих днів секретар ради організовує зустріч членів ініціативної групи з відповідальними працівниками міської ради та виконкому для розгляду питань, поставлених у заяві на провад-ження слухань на предмет їхнього вирішення органами самоврядування відповідно до власної компетенції у встановлені терміни. У разі якщо така зустріч не відбулася з причин, не залежних від ініціативної групи, або коли в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи для провадження громадських слухань.

8. Секретар ради затверджує форму підписного листа та видає його зразок, який може копіюватись ініціативною групою способом, що забезпечує автентичне відображення зразка підписного листа.

9. Підписний лист повинен містити такі дані:

  • назва теми провадження громадських слухань;
  • прізвище, ім’я та по-батькові особи, котра підписує лист;
  • дата народження;
  • місце постійного проживання;
  • підпис.

 

10. Кількість необхідних для реєстрації ініціативи підписів роз-раховується секретарем ради і фіксується за його підписом на копії заяви про ініціювання громадських слухань.

11. Підписи на підтримку ініціативи подаються до міської ради протягом п’ятнадцяти днів з дня реєстрації затвердження форми підпис-ного листа.

12. Рішення про реєстрацію ініціативи приймається секретарем ради протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви ( для міського виконкому та групи депутатів) чи підписних листів ( для ініціативної групи громадян), про що ініціатора повідомляють протягом найкоротшого часу, але не пізніше трьох календарних днів.

13. Секретар ради може перевірити достовірність підписів у під-писному листі, який подається ініціативною групою, і прийняти рішення про недостовірність деяких з них. У цьому випадку ініціативна група може додатково протягом трьох днів дібрати відповідну кількість підписів.

14. Рішення про реєстрацію ініціативи оприлюднюється у вста-новленому законом чи регламентом міської ради порядку.

Стаття 2.7.8.

1. Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи вико-навчий орган міської ради, або секретар ради за погодженням з ініціа-тором громадських слухань, затверджує план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.

2. План проведення заходів з організації та провадження гро-мадських слухань повинен передбачати:

  • створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;
  • створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що їх пропонують розглянути на громадських слуханнях;
  • календарний план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.

 

3. Дорадчий комітет створюється розпорядженням міського голо-ви та включає в себе:

  • посадових осіб, які відповідають за підготовку громадських слухань;
  • представників ініціатора громадських слухань;
  • депутатів міської ради (за згодою);
  • представників громадських організацій, що зареєстровані з міським статусом (за згодою).

 

Кількість членів дорадчого комітету визначається з розрахунку 7–10 осіб із врахуванням різних точок зору на проблему, що розгляд-ається.

4. Дорадчий комітет відповідає за вироблення рекомендацій з питань, що їх виносять на громадські слухання.

5. Очолює дорадчий комітет представник ініціатора громадських слухань.

6. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визна-чається самим комітетом.

7. Експертні групи утворюються розпорядженням міського голо-ви за рекомендацією дорадчого комітету.

8. Експертні групи відповідають за підготовку експертних висновків з питань, які виносяться на громадські слухання.

9. Виконавчий комітет міської ради забезпечує роботу дорадчого комітету та експертних груп із підготовки громадських слухань.

10. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміні-страція підприємств, установ та організацій, що перебувають у кому-нальній власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідні для зборів інформаційні матеріали.

11. Пропозиції дорадчого комітету публікуються в засобах масо-вої інформації.

12. Матеріально-технічне й фінансове забезпечення громад-ських слухань здійснюється засобами міської ради за рахунок фонду непередбачених видатків міського бюджету. Якщо йдеться про пере-вищення 50% фонду непередбачених видатків або про планові громад-ські слухання, ці видатки передбачають у бюджеті.

13. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється та представники засобів масової інформації та бажаючі члени територіальної громади.

Стаття 2.7.9.

1. Слухання проводяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань. Члени територіальної громади міста мають право без будь-яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях, з питань розробки проектів міського бюджету та міських програм соціально-економічного й культурного розвитку, проектів рішень ради з питань, актуальних для жителів міста.

2. Громадські слухання проводяться не пізніше одного місяця після реєстрації ініціативи про його провадження або в інший час, запропонований ініціатором слухань, але не пізніше трьох місяців із дня реєстрації ініціативи.

3. Місце проведення слухань є зал засідання міської ради або інше місце визначене розпорядженням міського голови за рекомен-дацією дорадчого комітету.

4. Про час і місце проведення та питання, які виносяться на громадські слухання, жителі міста сповіщаються ініціатором не пізніше як за 7 днів до їх проведення через засоби масової інформації та в інший не заборонений законом спосіб.

5. Головує на громадських слуханнях голова дорадчого комітету.

6. Регламент проведення громадських слухань обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань, доповідь від до-радчого комітету, виступи від експертних груп.

7. Не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до порядку денного громад-ських слухань.

8. Всі пропозиції учасників громадських слухань заносяться до протоколу засідання, за яке відповідає секретар слухань.

9. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа, яку обирають присутні на слуханнях.

10. Головуючий може перервати оратора, якщо його виступ не стосується теми слухань.

11. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час підготовки громадських слухань через засоби масової інформації, чи під час роботи дорадчого комітету.

12. При обговоренні декількох проектів може провадитися рей-тингове голосування, в якому беруть участь жителі відповідної території.

Стаття 2.7.10.

1. На громадських слуханнях ведеться протокол, який готується головою дорадчого комітету та секретарем, і подається секретарю ради не пізніше трьох робочих днів після провадження громадських слухань.

2. Протокол повинен містити:

  • тему, час і місце провадження слухань;
  • пропозиції дорадчого комітету;
  • кількість учасників громадських слухань, у т.ч. мешканців відповід-ної території;
  • пропозиції, що їх висловлювали на слуханнях їхні учасники;
  • результати рейтингового голосування за наявності різних проектів.

 

3. За результатами громадських слухань пропозиції вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більше половини учасників.

4. Протокол готують у трьох примірниках, один з яких передаєть- ся на зберігання секретарю ради, другий – представнику Ініціатора, третій примірник вивішують на інформаційному стенді міської ради для ознайомлення.

5. За результатами громадських слухань секретар ради готує висновки та пропозиції, які підлягають обов’язковому розгляду на найближчій сесії ради.

6. Висновки та пропозиції за результатами громадських слухань підлягають опублікуванню в засобах масової інформації, засновниками яких є міська рада, протягом тижня з дня їх оприлюднення на сесії міської ради.

7. Депутати міської ради можуть прийняти окреме рішення за результатами провадження громадських слухань.

Глава 2.8. Місцеві ініціативи.

Стаття 2.8.1.

1. Члени територіальної громади, можуть ініціювати в порядку місцевої ініціативи розгляд у міській раді будь-якого питання, віднесеного Конституцією й Законами України до відання територіальної громади або органів місцевого самоврядування.

2. Дані про Місцеві ініціативи реєструються в “Книзі реєстрації Загальних зборів, Місцевих ініціатив та Громадських слухань”.

Стаття 2.8.2.

Реалізація учасниками територіальної громади права на місцеву ініціативу здійснюється шляхом підготовки пропозиції щодо внесення на розгляд ради проекту рішення з питань, віднесених до відома місцевого самоврядування територіальної громади.

Стаття 2.8.3.

1. Суб’єктами права на місцеву ініціативу є ініціативна група членів територіальної громади чисельністю не менш 50 осіб або орган самоорганізації населення.

2. Проекти нормативно-правових актів, внесених в порядку міс-цевої ініціативи безпосередньо вноситься міським головою або постій-ною комісією на розгляд ради.

3. Проекти нормативно-правових актів підтримані підписами не менш як 200 членів територіальної громади міста, підлягають першо-черговому розгляду на сесії міської ради.

Стаття 2.8.4.

В порядку місцевої ініціативи можуть бути внесені питання:

1. Управління майном, що знаходиться в комунальній власності.

2. Затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку й контролем за їх виконанням.

3. Встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону.

4. Забезпечення проведення місцевих референдумів та реа-лізація їх результатів.

5. Утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підпри-ємств, організацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяль-ністю.

6. Складання місцевого бюджету, внесення змін до нього.

7. Вирішення відповідно до закону питань регулювання земель-них відносин.

8. Організація територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

9. Надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території міста нових об’єктів, сфера економічного впливу діяльності яких включає відповідну територію.

10. Затвердження місцевих містобудівних програм, генерального плану забудови населеного пункту.

11. Встановлення відповідно до законодавства правил із питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти й порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях.

12. Рішення з питань дострокового припинення повноважень відповідної ради та міського голови.

13. Інші питання, віднесенні до відання органів місцевого само-врядування.

Стаття 2.8.5.

1. Міська ініціатива, внесена до ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради. У засі-данні ради беруть участь члени ініціативної групи, які ініціювали розгляд цього питання.

2. Рада, розглянувши питання, внесене на розгляд шляхом міської ініціативи, приймає рішення або відхиляє його поіменним голосу-ванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини складу відповідної ради.

3. Рішення міської ради, котрі приймаються з питань внесених за місцевою ініціативою, підлягають обов’язковому опублікуванню в засо-бах масової інформації. Крім того, в цих же ЗМІ публікуються результати поіменного голосування.

Глава 2.9. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах міського самоврядування.

Стаття 2.9.1.

Члени територіальної громади міста мають право бути присут-німи на відкритих засіданнях міської ради.

Особи, що виявили бажання виступити на сесії міської ради, повинні не пізніше як за день до її відкриття подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради, на якого покладається організація підготовки сесії.

За згодою більшості депутатів, присутніх на сесії, надається можливість виступити бажаючій особі, яка присутня на сесії.

У разі неможливості забезпечення відвідування сесії міської ради жителями міста з організаційних чи технічних причин секретар місь-кої ради повинен забезпечити прес-реліз в місцевих засобах масової інформації.

Відмова жителям міста у відвіданні сесії міської ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі.

Стаття 2.9.2.

Члени територіальної громади міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов’язаних з реалізацією їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування.

Члени територіальної громади міста мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

Стаття 2.9.3.

Члени територіальної громади міста, які мають право голосу на виборах депутатів місцевих рад, можуть бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, визначені чинним законодавством як виборні, на рівних підставах.

Глава 2.10. Інші форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 2.10.1.

Перелік форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють впровадженню нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 2.10.2.

Крім передбачених главами 2.3-2.9 цього Статуту, можуть бути використані такі форми участі жителів міста у здійсненні місцевого само -врядування:

  • громадське обговорення проектів актів міської ради та інших органів місцевого самоврядування. Підлягають оприлюдненню з метою проведення громадського обговорення проекти планів еко-номічного і соціального розвитку міста, міського бюджету, цільових програм міського розвитку;
  • членство в комісіях, які утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах місцевого самоврядування (перелік цих комісій та положення про них затверджується рішенням міської ради);
  • участь у роботі фахових комітетів, що створюються за рішенням виконавчого комітету міської ради з числа фахівців, які працюють в системі місцевого самоврядування або діяльність яких пов’язана з наданням громадських послуг членам міської громади, з метою їх залучення до розробки і реалізації проектів, що передбачають підвищення якості надання таких послуг. Положення про ці фахові комітети затверджуються виконавчим комітетом міської ради;
  • участь у роботі громадських рад, що утворюються при міській раді з метою вивчення потреб окремих категорій жителів міста та існуючої практики надання їм соціальних послуг в системі місцевого самоврядування, залучення їх до здійснення місцевого самоврядування (за рішенням міської ради при ній можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, які не забезпечені житлом, тощо. Положення про ці ради розробляється виконавчим комітетом міської ради та затверджується рішенням міської ради);
  • участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що мають суттєве значення для міської громади, визначають основні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста;
  • робота в органах самоорганізації населення;
  • виконання на громадських засадах робіт по благоустрою території міста, наданню послуг соціально незахищеним жителям міста;
  • надання матеріальної й фінансової допомоги місцевому само-врядуванню у формі добровільних пожертв, внесків до фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування з метою надання допомоги соціально незахищеним жителям міста або з метою сприяння культурному і духовному розвитку, підтриманню в належ-ному стані пам’ятників історії, культури й архітектури, природних пам’ятників;
  • інші питання віднесені до компетенції місцевого самоврядування.

 

РОЗДІЛ III. ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 3.1. Загальні засади побудови системи органів міського самоврядування.

Стаття 3.1.1.

Міська рада здійснює свою діяльність по реалізації функцій місцевого самоврядування за дорученням територіальної громади міста, від її імені та в її інтересах. Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому чинним законодавством окремі повноваження органів виконавчої влади.

Стаття 3.1.2.

Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування включає:

  • міську раду – представницький орган міського самоврядування в кількості встановленому чинним законодавством;
  • міського голову;
  • виконавчі органи міського самоврядування — виконавчий комітет, відділи та управління.

 

Стаття 3.1.3.

Діяльність органів міського самоврядування базується на заса-дах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої функцій міської влади, забезпечення повноти здійснення функцій місце-вого самоврядування та пріоритету інтересів жителів міста при їх здій-сненні.

Розподіл повноважень між органами й посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється згідно законодавства й цього Статуту. Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі визначаються законом.

Глава 3.2. Міська рада.

Стаття 3.2.1.

Міська рада є представницьким органом місцевого самовря-дування – єдиним органом представницької влади міської громади.

Стаття 3.2.2.

Міська рада формується шляхом вільних виборів, які прово-дяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок призначення, організація і проведення виборів депу-татів міської ради визначаються Конституцією і законами України та цим Статутом.

Стаття 3.2.3.

Загальний склад міської ради встановлюється в межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів міської ради.

Стаття 3.2.4.

Депутат міської ради – особа, яка шляхом вільних виборів наді-ляється територіальною громадою повнова­женнями представляти інтереси своїх виборців та здійснювати функції місцевого самовря-дування, що віднесені законодавством до відання міської ради.

Депутат міської ради здійснює свої повноваження, як правило, на громадських засадах. Міська рада може прийняти рішення щодо компенсації роботи окремих депутатів. Грошова винагорода депутатів виплачується з міського бюджету в розмірах, які визначаються рішенням ради.

Депутат міської ради не може мати іншого представницького мандату та займати виборні посади в системі місцевого самоврядування, крім випадків встановлених законом.

Депутат міської ради складає присягу такого змісту:

«Вступаючи в права депутата Скадовської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Скадовська та добробут скадовчан, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Скадовська, виконувати свої обов’язки в інтересах місцевої територіальної громади «.

На першій сесії новообраної міської ради присягу зачитує най-старший за віком депутат міської ради, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами. Підписаний депутатом текст особистої при-сяги зберігається в протоколі сесії.

Про факт відмови оголосити й підписати текст присяги, а також порушення присяги повідомляється виборцям міста й це дає право міській раді ініціювати відкликання депутата відповідно до чинного законодавства.

Повноваження депутатів міської ради припиняються одночасно з припиненням повноважень міської ради у випадках та в порядку, що передбачені законодавством. Повноваження депутата міської ради за рішенням ради припиняються достроково в разі виїзду на постійне місце проживання за межі території міста та інших передбачених законо-давством випадках.

Стаття 3.2.5.

Права, обов’язки та статус депутата міської ради визнача-ється законодавством України та цим Статутом.

Стаття 3.2.6.

Депутат міської ради не має права брати участь у обговорені питань, котрі можуть принести йому особисто, юридичній або фізичній особі яку він представляє, вигоду чи втрати. При цьому даний депутат повинен утриматися від будь-яких коментарів і не впливати на прийняття рішення.

У разі порушення депутатом даної норми, сесія може прийняти рішення про розгляд даного питання без зацікавленого депутата.

Стаття 3.2.7.

Міська рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від встановленого радою складу.

Повноваження міської ради починаються з моменту офіційного повідомлення міською виборчою комісією про обрання необхідної кіль — кості депутатів.

Повноваження міської ради припиняються в день офіційного оголошення міською територіальною виборчою комісією про обрання міської ради нового скликання.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень місь-кої ради визначаються законодав­ством.

Стаття 3.2.8.

Основною організаційною формою роботи міської ради є її сесія.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних та інших комісій.

Сесія міської ради є правомочною, якщо в її пленарному засі-данні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок скликання чергових та позачергових сесій міської ради визначається законодавством та регламентом роботи ради.

На сесіях міська рада розглядає найважливіші питання, які віднесені до відання місцевого самоврядування, за виключенням питань, які у відповідності із принципом розподілу влад віднесені до відання міського голови і виконавчих органів міської ради.

Пропозиції до порядку денного сесії міської ради можуть вноси-тися міським головою, депутатами міської ради, постійними комісіями міської ради, виконавчим комітетом міської ради, головою Скадовської районної державної адміністрації, головами районної та обласної рад або загальними зборами громадян за місцем проживання. Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визначаються регламентом міської ради.

Сесії міської ради проводяться гласно, рішення доводяться до відома населення.

Міська рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання. Рішення міської ради приймаються відкритим, у тому числі поіменним або таємним голосуванням.

Порядок і процедура прийняття рішень міською радою визна-чаються її регламентом.

Прийняті на сесії рішення міської ради підписуються міським головою в термін встановлений регламентом, але не більший чим перед-бачений законом.

Рішення міської ради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню в десятиденний строк з моменту прийняття і набувають чинності з дня оприлюднення через засоби масової інформації або інший не заборонений законодавством спосіб, якщо міською радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Стаття 3.2.9.

1. Депутати міської ради можуть добровільно об’єднуватися в депутатські групи, якщо до складу кожної з них входить не менш 5 депутатів. Депутатські групи формуються як на партійній, так і на позапартійній основі.

Депутатські групи, сформовані на позапартійній основі, об’єднують депутатів, що поділяють однакові або подібні погляди з політичних, економічних і інших питань.

До складу депутатської фракції повинна входити кількість депу-татів передбачена чинним законодавством. До складу депутатської фракції можуть входити й безпартійні депутати, що підтримують програмні документи відповідної партії.

2. Статус, повноваження, порядок організації й діяльності депу-татських груп, фракцій визначаються Положенням “Про депутатські групи, фракції Скадовської міської ради ”.

3. Депутатська група, фракція створюються з метою консолідації депутатів міської ради з політичних, економічних і інших переконань для вирішення намічених задач.

Депутатська група, фракція вважаються сформованими з мо-менту реєстрації її секретаріатом сесії на підставі заяви, підписаної її членами, про що секретаріат сесії робить повідомлення на пленарному засіданні.

Раніше створені депутатські групи, фракції підлягають перереє-страції протягом 15 днів після початку чергової сесії.

Якщо до складу депутатської групи входить менше 5 осіб, а до депутатської фракції менше депутатів ніж передбачено чинним законо-давством то через 15 днів вона вважається такою, що призупинила свою діяльність, про що секретаріат сесії повідомляє на найближчому пленер-ному засіданні міської ради.

Депутатські групи і фракції утворюють Раду, які більшістю голосів від фактичного числа зареєстрованих депутатських груп, фракцій – приймає рішення рекомендаційного характеру.

У Раді депутатських груп і фракцій кожна депутатська група, фракція при прийнятті рішень має кількість голосів, пропорційну числу членів депутатської групи, фракції.

4. У заяві про створення депутатської групи або фракції вказу-ються її склад, голова і заступник голови. До заяви додається протокол організаційного засідання, заяви депутатів.

Мета і задачі, список членів депутатської групи, фракції після реєстрації надаються секретаріатом сесії всім депутатам.

5. Депутатські групи, фракції міської ради можуть об’єдну-ватися в блоки, коаліції, що реєструються секретаріатом сесії на підставі відповідної заяви з додатком протоколу організаційного засідання, підпи-саного керівниками депутатських груп, фракцій.

6. Повідомлення про зміни в складах депутатських груп, фрак-цій, найменувань, про припинення їх діяльності, а також про утворення блоку, коаліції повинні представлятися в секретаріат сесії міської ради в письмовому вигляді за підписом голів або заступників голів депутатських груп, фракцій і доводитися до відому депутатів міської ради, переда-ватися засобам масової інформації.

7. Інші питання організації й діяльності депутатських груп, фракцій визначаються Положенням про депутатські групи, фракції Скадовської міської ради.

Стаття 3.2.10.

Міська рада обирає зі свого складу Уповноваженого з прав людини для захисту прав членів територіальної громади та мешканців міста на термін дії ради.

Кожен член територіальної громади, котрий вважає, що його права порушені, може подати письмову скаргу Уповноваженому з прав людини.

У разі несумлінного виконання Уповноваженим з прав людини своїх обов’язків або порушення чинного законодавства його пере-обирають.

Уповноважений з прав людини діє у відповідності з Конституцією України, законодавством України, цим Статутом та положенням “ Про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради ”.

Стаття 3.2.11.

Уповноважений з прав людини має всі повноваження котрі роз-повсюджуються на депутатів місцевих рад, а також наділяється наступ-ними повноваженнями:

  • представляє інтереси Скадовської територіальної громади та Скадовської міської ради в суді з питань, що стосуються дотримання прав жителів міста;
  • спостерігає за діями органів місцевого самоврядування та посадовими особами щодо неухильного дотримання ними прав людини;
  • сприяє наданню безкоштовної юридичної допомоги членам терито-ріальної громади;
  • звертається до органу або посадової особи державної та міської влади з вимогою поновити порушені права особи, яка до нього звернулася;
  • інші повноваження передбачені положенням “Про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради ”.

 

Стаття 3.2.12.

Особа Уповноважена з прав людини засвідчується окремим посвідченням. Уповноваженому з прав людини видається також доручення на представлення інтересів Скадовської територіальної громади та Скадовської міської ради в суді з питань віднесених до його повноважень.

Витрати пов’язані з роботою Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради передбачаються Бюджетом Скадовської міської ради.

Глава 3.3. Постійні комісії міської ради.

Стаття 3.3.1.

Постійні комісії міської ради є органами, що постійно діють, які обираються з числа депутатів ради на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які віднесені до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради, її виконавчих органів.

До складу постійної комісії входять її голова, заступник голови, секретар і члени комісії.

Перелік постійних комісій та їх персональний склад визначаються новообраною міською радою не пізніше ніж на другій сесії.

Постійні комісії за дорученням міської ради або за власною ініці-ативою попередньо розглядають проекти програм соціально- економічного і культурного розвитку міста, міського бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського й соціально-культурного будівництва, інші питання, які виносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвер­дження, призначення або погодження міською радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням міської ради, міського голови, секретаря ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітетові органів, підприємств, організацій і установ комунальної власності, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках – на розгляд ради, здійснюють контроль за виконанням рішень ради.

Постійні комісії з питань, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівників підприємств, органів, установ і органі-зацій, що зазначені у частині шостій цієї статті, необхідні матеріали й документи ( крім документів, порядок ознайомлення з якими регла-ментується законодавством ).

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голо-ву комісії. Голова комісії скликає й веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу з реалізації висновків і рекомен-дацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин, його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і воно є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення й розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії й підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою й секретарем комісії.

Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому роз-гляду підприємствами, установами й організаціями, посадовими особа-ми, яким вони адресовані. Про результати розгляду й вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Постійна комісія для розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії й робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, секретаря ради розглядатися комісіями на спільних засіданнях.

Постійні комісії є підзвітними та відповідальними перед місь-кою радою.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом міської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджуються радою.

Стаття 3.3.2.

З метою підготовки й попереднього розгляду окремих питань, які мають важливе значення для соціально-економічного й культурного розвитку міста, міська рада утворює тимчасові комісії, які здійснюють повноваження, передбачені цим Статутом для постійних комісій.

Стаття 3.3.3.

Визначення чисельного складу постійних та тимчасових комісій встановлюється рішенням ради.

Визначення персонального складу комісій, проводиться після обрання голів комісій, шляхом домовленості між усіма депутатами ради щодо розподілу місць у рамках встановленої чисельності окремих комісій. Якщо більшість депутатів дійшли спільної думки, щодо єдиного списку кандидатур, то достатньо рішення ради прийнятого більшістю від її складу. Якщо не вдалося погодити єдиний список кандидатур то відбувається рейтингове голосування по всім кандидатурам запропонованих для включення у відповідні комісії. Обраними вважатимуться ті депутати за котрих подана найбільша кількість голосів. Якщо дві або більше кандидатур набрали однакову кількість голосів то питання вирішується жеребкуванням, котре проводить міський голова.

Стаття 3.3.4.

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення на посади орга-нів місцевого самоврядування або погодження міською радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням міської ради, міського голови або з власної ініціативи вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді й виконавчому комітету органів, підприємств, організацій й установ комунальної власності, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в разі в необхідності – на розгляд міської ради, здійснюють контроль за виконанням рішень ради.

Стаття 3.3.5.

Рекомендації постійних комісії підлягають обов’язковому розгля-ду органами, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду й вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними термін.

Стаття 3.3.6.

Для ефективної діяльності, ефективної взаємодії з виконавчими органами влади та громадськістю постійні комісії рад мають впровадити у свою практику такі форми роботи як слухання.

Слухання у постійних комісіях рад можуть:

  • проводитися для досягнення різних цілей, але всі вони повинні слугувати, перш за все, з’ясуванню певних фактів життя громади, члени якої можуть брати участь у слуханнях як свідки;
  • слугувати поглибленню поінформованості громадян про певні проблеми, які мають місце на даній самоврядній території. Жителі міста в процесі проведення слухань мають можливість висловити свої думки щодо сутності проблеми;
  • використовуватися також для здійснення контролю за діяльністю виконавчих структур для підвищення ефективності та результативності діяльності, розслідування випадків невдалого керівництва, розтрат та корупції.

 

Стаття 3.3.7.

Слухання організовують члени постійних комісій. На попередньому засіданні визначають мету проведення слухань, кого з посадових осіб мають заслухати на засіданні, аналізують заяви громадян, повідомлення місцевої преси, аналізують матеріали надані виконавчими органами, громадськими організаціями. На підставі проаналізованих матеріалів члени постійних комісій складають перелік питань, які необхідно з’ясувати, а також список осіб, установ, підпри-ємств і громадських організацій, яких потрібно запросити на слухання. Слухання протоколюються.

Стаття 3.3.8.

За наслідками слухань у постійних комісіях:

  • готуються мотивовані висновки, де в обов’язковому порядку зазначаються перелік документів, які розглядалися на слухані, обґрунтування і мотиви прийнятого рішення;
  • рішення за результатами слухання підписує голова постійної комісії й секретар;
  • висновок комісії стосовно посадової особи повинен містити конкретні посилання на статті законодавчих актів України;
  • якщо прийнято рішення про висловлення недовіри посадовій особі та про усунення її з посади, комісія повинна внести це рішення до висновку та підготувати проект акта, якщо усунення здійснюється радою;
  • готується також резюме, де висвітлюються основні моменти слухання, для розповсюдження його серед усіх депутатів міської ради й преси.

 

Стаття 3.3.9.

Посадовою особою міської ради, яка відповідає за організацію її роботи є секретар ради.

Секретар ради обирається міською радою за пропозицією місь- кого голови з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Секретар ради працює в раді на постійній основі й не може сумі-щати свою службову діяльність із іншою посадою, займатися підприєм-ницькою діяльністю.

Глава 3.4. Міський голова.

Стаття 3.4.1.

Міський голова є головною посадовою особою міської громади.

Міський голова за посадою очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях міської ради. Міський голова обирається жителями міста, які мають право голосу шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голо-суванні.

Міським головою може бути обраний будь-який житель міста, який має право голосу, досвід управлінської роботи не менше 5 років, постійно проживає на території міста не менше 5 років, який досяг 30 річного віку.

Порядок обрання міського голови визначається законодавством.

Стаття 3.4.2.

Повноваження міського голови починаються з моменту оголо-шення міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання й закінчуються на момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

Міський голова складає на пленарному засіданні міської ради присягу наступного змісту:

  • “Я, волею територіальної громади міста Скадовська обраний міським головою, вступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність територіальній громаді міста Скадовська. Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції й законів України, Статуту міста, своїми справами дбати про благо й добробут мешканців, обстоювати права, свободи й законні інтереси територіальної громади міста, підносити авторитет міста Скадовська у державі та за її межами”.

 

Якщо вибори міського голови проведені одночасно з виборами депутатів, то присяга складається ним на першому пленарному засіданні новообраної ради після складання присяги депутатами ради.

Стаття 3.4.3.

Повноваження міського голови можуть бути припинені достро-ково на підставах і в порядку, який передбачено законодавством.

Повноваження міського голови припиняються достроково місь-кою громадою шляхом міського референдуму. Рішення про проведення міського референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови приймається міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини жителів міста, що проживають на території міста і мають право брати участь у виборах.

Повноваження міського голови вважаються достроково припи-неними у випадках:

  • його звернення з особистою заявою до міської ради про складення ним повноважень голови;
  • набрання законної сили обвинувального вироку щодо голови;
  • визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
  • припинення його громадянства;
  • порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), що встановлено законодавством; його смерті.

 

У разі дострокового припинення повноважень міського голови проводяться позачергові вибори міського голови в порядку, який перед-бачено законодавством.

При достроковому припиненні повноважень міського голови й до моменту вступу на посаду новообраного голови його обов’язки з організації роботи міської ради виконує секретар ради, а з організації роботи виконавчого комітету ради — перший заступник міського голови з виконавчої роботи.

Стаття 3.4.4.

Міський голова видає розпорядження в межах своїх повно-важень.

Стаття 3.4.5.

На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів міської ради, що передбачено Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.

Стаття 3.4.6.

Міський голова має першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих органів ради, кількість яких визначається міською радою.

Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих орга-нів призначаються та звільняються з посади в порядку, який визначено чинним законодавством.

Розподіл обов’язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів здійснюється міським головою та виконавчим комітетом міської ради.

Посадові особи органів місцевого самоврядування, що обира-ються або затверджуються міською радою, звільняються міським голо-вою за погодження із міською радою прийнятою простою більшістю голосів або за письмовою згодою депутатів, що складають не менше 2/3 складу ради.

Стаття 3.4.7.

Повноваження міського голови можуть бути припинені до-строково, якщо він порушує Конституцію або закони України, права й свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повно-важень.

Повноваження міського голови припиняються достроково тери-торіальною громадою міста шляхом міського референдуму або рішенням міської ради, яке прийняте не менш як двома третинами голосів.

Рішення про проведення міського референдуму по достроко-вому припиненню повноважень міського голови приймається міською радою як з власної ініціативи, так і на вимогу не менш як 1/10 частини жителів міста, що проживають на його території і мають право голосу.

Глава 3.5. Виконавчий комітет міської ради.

Стаття 3.5.1.

Виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом міського самоврядування, який утворюється міською радою на строк її повно-важень.

Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків, організує роботу виконавчого комітету перший заступник міського голови з діяльності виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет є юридичною особою, має свою печатку та інші реквізити юридичної особи.

Стаття 3.5.2.

Кількісний склад виконавчого комітету міської ради визначається міською радою, а персональний склад — затверджується радою за пропозицією міського голови, після обговорення кандидатур у постійних комісіях, на зборах більшості.

До складу виконавчого комітету не можуть бути включені депутати міської ради, крім секретаря ради.

Перший заступник, заступники міського голови з питань діяль-ності виконавчих органів ради та керуючий справами (секретар) вико-навчого комітету виконують свої обов’язки на постійній основі.

Члени виконавчого комітету виконують свої обов’язки, як пра-вило, на громадських засадах. За рішенням міської ради окремі члени виконавчого комітету можуть працювати на постійній основі.

Стаття 3.5.3.

Повноваження виконавчого комітету визначаються чинним законодавством та цим Статутом.

Стаття 3.5.4.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним делего­ваних йому повноважень органів державної виконавчої влади — також підконтрольним відповідним орга-нам державної виконавчої влади.

Звітує про роботу виконавчого комітету міський голова щорічно перед радою та перед громадськістю міста.

Міська рада з власної ініціативи або в порядку місцевої ініці-ативи жителів міста, після заслуховування звіту, може прийняти рішень-ня про внесення змін до складу виконавчого комітету, виключення із членів комітету та його розпуск. Якщо член виконкому проігнорував рішення ради про його звіт на пленарному засіданні ради, його виключення із членів виконкому може бути прийняте радою без його участі на пленарному засіданні ради.

Стаття 3.5.5.

Організаційною формою роботи виконавчого комітету є його засідання, які є правомочними за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.

Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою ( або одним із заступників міського голови в разі відсутності міського голови чи неможливості виконання ним своїх обов’язків) в міру необ-хідності, але не рідше одного разу на місяць.

У засіданні виконкому має право брати участь депутат міської ради, а також члени територіальної громади при розгляді питання,що стосується їх заяв, звернень, пропозицій і т. і.

Стаття 3.5.6.

Організаційно-технічне та інформаційне забезпечення роботи виконавчого комітету здійснює керуючий справами (секретар) вико-навчого комітету, який призначається на посаду в порядку, визначеному чинним законодавством.

Стаття 3.5.7.

Виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від його загального складу й підписуються міським головою.

РОЗДІЛ IV. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ.

Глава 4.1. Система та загальні засади організації і діяльності органів самоорганізації населення.

Стаття 4.1.1.

1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі чле-нів територіальних громад у вирішенні окремих питань місцевого значен-ня. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, кварт-альні комітети, комітети мікрорайонів, жилих масивів і т. і.

2. Органи самоорганізації населення утворюються на підставі рішення ради з ініціативи членів територіальної громади міста. Кількісний та персональний склад органу самоорганізації населення визначається Загальними зборами громадян.

3. Органи самоорганізації населення створюються за терито-ріальною ознакою.

4. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради і має відповідати території проживання членів територіальної громади, які обрали цей орган.

5. Вуличний, квартальний комітет діє в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови. Комітет мікрорайону діє в межах території окремого мікрорайону, будинковий комітет діє в межах будинку або кількох будинків.

6. Термін повноважень органів самоорганізації населення – строк повноважень ради, якщо інше не передбачено рішенням ради або положенням “Про орган самоорганізації населення”.

7. Легалізація органів самоорганізації населення є обов’язко-вою й здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом ради. Виконавчий комітет також здійснює облік органів самоорганізації населення.

8. Повноваження та порядок роботи органу самоорганізації населення визначається Законом “Про органи самоорганізації насе-лення в Україні”.

9. Органи самоорганізації населення, для координації своїх дій та спільного відстоювання інтересів жителів міста, можуть об’єднуватися в асоціації органів самоорганізації населення, входити колективними членами до громадських організацій.

10. Асоціаціям та іншим міським громадським організаціям, до яких входять органи самоорганізації населення, не можуть передаватися повноваження органів самоорганізації населення.

Стаття 4.1.2.

1. Рішення про утворення органу самоорганізації населення, приймаються загальними зборами громадян, які проживають на відпо-відній території міста.

2. Вибори органів самоорганізації населення проводяться на загальних зборах (конференції) громадян, які проживають на відповідній території міста. Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними.

3. Забороняються будь-які обмеження прав жителів, які прожи-вають на відповідній території, на участь у відповідному органі само-організації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального поход-ження, майнового стану, мовних або інших ознак.

4. За рішенням ради, яке приймається за пропозицією жителів відповідної території міста, вибори органів самоорганізації населення можуть проводитися на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному або відкритому голосуванні.

5. За рішенням ради витрати, пов’язані із підготовкою та проведенням виборів органів самоорганізації населення, можуть здійснюватися за рахунок бюджету.

6. Орган самоорганізації населення обирається у складі керів-ника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обра-ними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

7. Підготовка й проведення виборів органів самоорганізації населення здійснюються відкрито й гласно. Результати виборів опри-люднюються в засобах масової інформації міста в десятиденний термін.

8. Збори (конференція) жителів відповідно до Конституції та законів, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення “Про орган самоорганізації населення”. У Положенні зазначаються:

  • назва та юридична адреса органів самоорганізації населення;
  • основні завдання та напрями діяльності органів самоорганізації населення;
  • права й обов’язки членів органів самоорганізації населення;
  • територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення;
  • строк повноважень органів самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення;
  • порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності;
  • порядок припинення діяльності органів самоорганізації населення.

 

Стаття 4.1.3.

1. Повноваження органів самоорганізації населення є власними та такими, що передаються міською радою.

2. Орган самоорганізації населення з дня його легалізації радою набуває наступних власних повноважень:

  • представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, міста у міській раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
  • сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень міського голови, рішень, прийнятих місцевими референдумами;
  • вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного й культурного розвитку відповідних адміністративно–територіальних одиниць та проектів міського бюджету;
  • організовувати на добровільних засадах участь населення в здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо;
  • з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення;
  • організовувати на добровільних засадах участь населення в здійсненні заходів щодо охорони пам’яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві й ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об’єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт;
  • здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які прожи-вають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;
  • надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури й спорту в проведенні культурно–освітньої, спортивно–оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури й спорту; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам’яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів;
  • організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабез-печеним та багатодітним сім’ям, а також самотнім громадянам, дітям- сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до органів місцевого самоврядування;
  • надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;
  • сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;
  • розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;
  • вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкают у межах території діяльності органу самоорганізації насе-лення;
  • сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах;
  • інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації насе-лення, організовувати обговорення проектів його рішень із най-важливіших питань.

 

3. Орган самоорганізації населення не може бути позбавлений власних повноважень до припинення його діяльності.

4. Рада може наділяти частиною своїх повноважень органи само-організації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням. Здійснення повноважень органами самоорганізації населення не повинно перешкоджати інтересам територіальної громади міста.

5. Органи самоорганізації населення самостійно керують переданим їм майном і коштами у відповідності до програмам соціально-економіч- ного та культурного розвитку відповідної території.

6. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

Засідання органу самоорганізації населення скликаються його керівни- ком або заступником керівника в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

7. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повно- важень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру.

Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.

8. Органи й посадові особи міського самоврядування надають допомогу органам самоорганізації населення в здійсненні ними свої повноважень, забезпечують їх інформацією, приміщеннями, засобами зв’язку у межах міського бюджету.

9. Органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в діяль- ність органу самоорганізації населення крім випадків, передбачених законом. Члени органу самоорганізації населення мають право брати участь у засіданнях відповідних місцевих рад та їх виконавчих органів, що стосуються їх діяльності, а також при розгляді питань, ініційованих органом самоорганізації населення.

Розділ V. МАТЕРІАЛЬНІ Й ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 5.1. Комунальна власність міста.

Стаття 5.1.1.

Матеріальною й фінансовою основою міського самоврядування згідно з Конституцією України є рухоме й нерухоме майно, доходи міського бюджету, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, землі територіальної громади, природні ресурси, що є у власності територіальної громади, а також об’єкти спільної власності тери-торіальних громад Скадовського району та Херсонської області, що перебувають в управлінні районної та обласної рад.

Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комуналь-ній власності міста, є надбанням територіальної громади і їх недотор-канність захищається законодавством.

Стаття 5.1.2.

До комунальної власності міської громади включається рухоме і нерухоме майно, яке зареєстроване у визначеному законодавством порядку. Перелік об’єктів комунальної власності міської громади визначається рішенням міської ради відповідно до законодавства.

До комунальної власності міста можуть належати:

  • земля та інші природні ресурси;
  • комунальні підприємства міста;
  • банки, страхові товариства, пенсійні фонди, заклади й установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслуговування та інше майно, що належить міській громаді;
  • частки (паї) у майні підприємств;
  • комунальний житловий та не житловий фонди міста;
  • доходи місцевого бюджету міста, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити міста (органів міського самоврядування) в банківських установах, цінні папери, інші фінансові ресурси, що передбачені чинним законодавством;
  • нерухоме майно, що передається до комунальної власності міста за рішенням суду;
  • інше рухоме й нерухоме майно, визначене чинним законо- давством.

 

У комунальній власності міської громади знаходяться об’єкти, що мають важливе загальноміське значення для життєзабезпечення міста, задоволення потреб міської громади та для збереження історико-культурних об’єктів міста (міські системи водопостачання та енергопостачання, інженерні комунікації, пам’ятники культури й архітектури, музеї, природні ландшафти тощо).

Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначається рішенням міської ради.

Стаття 5.1.3.

Суб’єктом права комунальної власності міста є міська рада.

Міська рада, виконавчий комітет та його відділи й управління (у межах повноважень делегованих радою) від імені та в інтересах тери-торіальної громади міста відповідно до закону здійснюють правомоч-ності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності міської громади.

Повноваження щодо управління комунальною власністю:

  • 1. контроль за встановленням цільового призначення земель;
  • 2.право територіальної громади будувати й розвивати комунальну власність;
  • 3.право на створення розрахункових структур для залучення інвестицій;
  • 4.право укладання угод на надання медичних послуг населенню інших районів області;
  • 5.право створення механізму використання комунальної власності ( об’єктів );
  • 6.проводити аудит цільового й ефективного використання комунальної власності;
  • 7.мораторій на продаж землі;
  • 8.рекламування привабливих показників для інвесторів ( дешева робоча сила, інфраструктура учбових закладів та інше);
  • 9.відповідальність мешканців територіальної громади за своєчасну й повну оплату комунальних послуг, податкових платежів;
  • 10. передбачити особисту відповідальність керівників комуналь- них підприємств за якість наданих послуг;
  • 11. створення інституту соціального житла;
  • 12. територіальна громада має право на створення підприємств з різними формами власності;

 

Рішення про відчуження комунального майна приймає міська рада.

Стаття 5.1.4.

Оперативне управління об’єктами комунальної власності міста здійснюють виконавчі органи міської ради, на які покладаються такі функції:

  • підготовка пропозицій на розгляд міської ради щодо прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади міста;
  • підготовка й передача на розгляд міської ради або її виконавчого комітету питань про створення, реорганізацію та ліквідацію під — приємств і організацій, що перебувають у комунальній власності міста;
  • підготовка пропозицій на розгляд міської ради щодо надання згоди на передачу в оренду об’єктів комунальної власності міста;
  • реалізація затвердженої рішенням міської ради програми приватизації комунального майна міста та інші питання у відповідності до чинного законодавства.

 

Стаття 5.1.5.

Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності міста здійснює міський голова.

Міський голова один раз на рік інформує міську раду про стан комунальної власності міста, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Глава 5.2. Фінансова основа міста

Стаття 5.2.1.

Фінансова основа міста складається із :

  • коштів міського бюджету;
  • коштів цільових фондів;
  • коштів міської ради та виконавчого комітету;
  • фінансово-кредитних ресурсів;
  • страхових ресурсів;
  • коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста;
  • коштів валютних фондів;
  • відповідної частки коштів підприємств, організацій і установ, які створені за пайовою участю органів міського самоврядування;
  • коштів, що отримані від розміщення міських позик і міських цінних паперів;
  • коштів, що отримані від проведення міських лотерей;
  • коштів, що отримані від приватизації комунального майна міста;
  • коштів, що отримані від продажу земельних ділянок комунальної власності;
  • коштів органів територіального громадського самоврядування міста;
  • інших фінансових ресурсів, які передані місту згідно чинного законодавства.

 

Стаття 5.2.2.

У міський бюджет надходять кошти: плата за землю, за кори — стування природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, які визначені законодавством, та інші надходження згідно законодавства.

Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, що заподіяні на території міста підприємствами, установами й організаціями незалежно від їх форми власності.

Стаття 5.2.3.

Територіальна громада міста безпосередньо або через орган місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відповідні органи й служби.

Стаття 5.2.4.

Міська рада, або за її рішенням інші органи міського само-врядування, можуть в межах, що визначені законодавством, випускати міські позики, цінні папери і лотереї, видавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності.

Глава 5.3. Міський бюджет

Стаття 5.3.1.

Місто має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами міського самоврядування самостійно, у межах їх повноважень.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження й виконання міського бюджету органів державної влади або органів місцевого само — врядування інших територіальних громад не допускається (за винятком випадків, що передбачені чинним законодавством).

Стаття 5.3.2.

Мінімальний розмір міського бюджету визначається на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя міста, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановлених чинним законодавством.

Стаття 5.3.3.

Доходи міського бюджету формується за рахунок:

  • доходів, що надходять від місцевих податків та зборів;
  • доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самовря-дування;
  • доходів, що враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів;
  • дотації вирівнювання з Державного бюджету, як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджету міста;
  • субвенції з Державного бюджету на здійснення програм соціаль-ного захисту міста, яка розподіляється обласною радою ;
  • добровільних внесків громадян та юридичних осіб.

 

Стаття 5.3.4.

Бюджет міста складається із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд утримується за рахунок бюджету розвитку та спеціальних фондів по джерелам:

  • податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до міського бюджету;
  • власних надходжень бюджетних установ;
  • плати за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що зараховується до міського бюджету;
  • плати за придбання торгового патенту на продаж нафтопродуктів;
  • інших надходжень, передбачених чинним законодавством.

 

Стаття 5.3.5.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, їх розмір і цільове спрямування визначаються міським бюджетом.

Видатки міського бюджету включають бюджетні призначення, встановлені рішенням сесії міської ради про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією програм, призначених Бюджетним кодексом України та затверджених сесією міської ради.

У видатковій частині міського бюджету передбачаються видатки загального фонду і видатки спеціального фонду.

Видатки загального фонду складаються із:

  • видатків, що враховуються при призначенні трансфертів згідно Бюджетного Кодексу;
  • видатків, що не враховуються при призначенні міжбюджетних трансфертів згідно Бюджетного Кодексу.

 

Стаття 5.3.6.

Міський бюджет передбачає резервний фонд, який не може перевищувати одного відсотка обсягу загального фонду міського бюджету.

Рішення щодо необхідності створення резервного фонду та його розміру приймає міська рада.

Фінансування видатків з резервного фонду здійснюється міським головою за узгодженням з міськвиконкомом з наступним щоквартальним звітуванням перед міською радою.

Стаття 5.3.7.

Місцевий бюджет міста на наступний бюджетний період затве-рджується рішенням міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного бюджету Скадовською районною радою.

Стаття 5.3.8.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує виконання місце-вого бюджету міста. Фінансовий відділ виконкому здійснює загальну організацію та управління виконанням міського бюджету, координує діяльність бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування міського бюджету здійснюється відділенням Державного казначейства за функціями, визначеними Бюджетним Кодексом України.

Стаття 5.3.9.

Місцевий бюджет виконується за помісячним розписом доходів і видатків, який затверджується керівником фінансового відділу виконкому.

Виконавчий комітет забезпечує надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Міськвиконком щоквартально подає письмовий звіт про хід і результати виконання бюджету.

Контроль за виконанням бюджету здійснює міська рада.

Контроль за використанням коштів міського бюджету відповід-ними підприємствами, організаціями й установами здійснює виконавчий комітет.

Стаття 5.3.10.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється міською радою за поданням офіційного висновку фінвідділу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фон-ду бюджету.

Стаття 5.3.11.

Після введення в дію рішення сесії міської ради про місцевий бюджет міста органам виконавчої влади забороняється приймати рішення, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов’язань, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, або без визначення джерел коштів.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує публікацію інформації про міський бюджет, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.

Стаття 5.3.12.

Доходи міського бюджету, які отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися внаслідок збільшення надходжень до бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, що передбачені законодавством.

Рішення про використання таких коштів приймається міською радою.

Стаття 5.3.13.

Контроль за виконанням бюджету здійснює міська рада.

Контроль за використанням коштів міського бюджету відповід-ними підприємствами, організаціями й установами здійснює виконавчий комітет.

Глава 5.4. Позабюджетні (цільові) і валютні фонди.

Стаття 5.4.1.

Міська рада може утворювати позабюджетні (цільові) й валютні фонди та визначати порядок використання коштів цих фондів у відповід-ності до законодавства.

Порядок формування та використання коштів позабюджетних (цільових) і валютних фондів визначається відповідними положеннями, які затверджуються рішенням міської ради.

Стаття 5.4.2.

До позабюджетних (цільових) фондів можуть за рішенням місь-кої ради включатися:

  • добровільні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб;
  • штрафи, які сплачуються підприємствами за отримання необґрунтованого прибутку в установленому порядку;
  • штрафи за адміністративні правопорушення;
  • інші надходження.

Стаття 5.4.3.

До валютних фондів можуть за рішенням міської ради включа-тися:

  • добровільні й благодійні внески й пожертви фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті та іноземними цінними паперами;
  • відрахування від прибутків у іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що перебува­ють у комунальній власності міста.

 

Стаття 5.4.4.

Кошти позабюджетних (цільових) фондів перебувають на окре-мих банківських рахунках і не можуть бути вилучені.

Кошти позабюджетних (цільових) фондів використовуються міським головою у порядку, який визначено міською радою.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішень-ням міської ради.

Розділ VI. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 6.1. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування перед територіальною громадою.

Стаття 6.1.1.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відпо-відальними, підконтрольними та підзвітними перед міською громадою.

Про результати своєї роботи органи та посадові особи місце-вого самоврядування звітують територіальній громаді, а також надають жителям міста необхідну інформацію із зазначених питань.

Стаття 6.1.2.

Члени територіальної громади міста мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб міського самоврядування, яка може включати відомості про:

  • структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;
  • компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
  • призначення та звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування;
  • зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місце-вого самоврядування;
  • поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місце-вого самоврядування;
  • позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста;
  • іншу інформацію, згідно чинного законодавства.

 

Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються міською радою та міським головою .

Стаття 6.1.3.

Усі посадові особи органів місцевого самоврядування повинні щомісяця проводити прийом членів територіальної громади міста з особистих питань.

Стаття 6.1.4.

Усі органи й посадові особи місцевого самоврядування зобо-в’язані сприяти забезпеченню додержання прав та законних інтересів легалізованим згідно чинного законодавства об’єднань громадян.

Глава 6.2. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.

Стаття 6.2.1.

Органи й посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед державою в разі порушення ними Конституції України і чинного законодавства.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з законодавством.

Стаття 6.2.2.

Акти, прийняті в системі місцевого самоврядування, можуть втрачати чинність лише з мотивів їхньої невідповідності до Конституції України чи законів України у встановленому законом порядку з одночас-ним зверненням до суду.

Стаття 6.2.3.

Висновок суду про визнання невідповідності діяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування Конституції України й чинному законодавству України може бути підставою для розгляду Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів відповідного органу чи посадової особи місцевого самовря-дування.

Стаття 6.2.4.

Збитки (шкода), завдані юридичним і фізичним особам, в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів міського самоврядування, відшкодовуються за рахунок коштів міського бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку зворотної вимоги (регресу) на підставі рішення Скадовської міської ради.

Суперечки про поновлення порушених прав юридичних і фізич-них осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб міського самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 6.2.5.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень органів виконавчої влади в порядку, що установлений законодавством.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Статут територіальної громади міста Скадовська має вищу юридичну силу щодо інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста Скадовська.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які суперечать Статуту територіальної громади міста Скадовська, не є чинними і не підлягають застосуванню і виконанню.

Суперечки, пов’язані з реєстрацією та дією Статуту територіальної громади, а також відповідності актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування Статуту територіальної громади міста Скадовська вирішуються в судовому порядку.

Статут підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку.

Статут територіальної громади набирає чинності з дня офіцій-ного оприлюднення.

Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатверд-женню новообраним складом міської ради.

Проект Статуту територіальної громади розроблений депу-татами Скадовської міської ради V скликання О.М. Лиховидом та І.В. Шульгою.

Додатки до цього Статуту:

1. План міста.
2. Опис символіки (прапор, герб, гімн).
3. Інвентаризаційний перелік комунальної власності.
4. Правила благоустрою міста.