 В╤ЗИТНА КАРТКА М╤СТА | |
 | В╕трильник, що пливе у в╕чн╕сть |
 | Хтось ╕з класик╕в красного письменства свого часу зауважив: приморськ╕ м╕ста чимось нагадують в╕трильники. ╤ справд╕, не варто особливо старатися, аби уявити Скадовськ таким соб╕ човником п╕д розгорнутими парусами. Т╕льки пливе в╕н, зв╕сно, не по реальних хвилях, а по хвилях часу. ╤ р╕зний в╕тер напина╓ його в╕трила - часом це р╕зкий в╕тер зм╕н, а часом спок╕йний, легкий в╕терець безтурботного життя.
╤стор╕я св╕дчить: Скадовськ починався з... реклами. Ще в 1915 роц╕, коли населеному пункту було далеко до повнол╕ття, у Петроградськ╕й типол╕тограф╕╖ п╕д назвою "Двигун" з'явився перший рекламний буклет "Курорт Скадовськ на узбережж╕ Чорного моря". В╕дразу сл╕д зауважити, що цей раритет ╕ дос╕ може слугувати потенц╕йним реклам╕стам, наст╕льки детально ╕ переконливо у ньому описуються переваги тутешнього кл╕матол╕кування. Окрем╕ розд╕ли пут╕вника: "Д╕╖ морського пов╕тря та купання на хвилях", "Сполучення Скадовська з Одесою та Херсоном", "В╕домост╕ про курорт", прес-рел╕з ц╕н показують, що власники тутешнього узбережжя покладали на курортне господарство велик╕ над╕╖.
Немало у пут╕внику ╕ ц╕кавинок, як╕ здатн╕ сьогодн╕ викликати добру посм╕шку. Наприклад, автори буклету стверджують: "Скадовськ -- степовий приморський куточок, де ще не встигли забруднити ╕ засм╕тити грунт, воду ╕ пов╕тря". Як бачимо, еколог╕чн╕ питання хвилювали й наших предк╕в. Актуальн╕ вони ╕ нин╕, бо ж, як в╕домо, Скадовська медична зона поста╓ альтернативою аграрного сектора в результат╕ нев╕дпов╕дност╕ деяких агротехнолог╕й вимогам Скадовська-курорта.
╤ дос╕ наш╕ сучасники переймаються питанням: як зберегти ун╕кальн╕ властивост╕ Джарилгацько╖ затоки, про яку, зокрема, пут╕вник 1915 року пише: "Вода бухти ма╓ велику к╕льк╕сть йодистих та бромистих солей, б╕льш концентрованих, н╕ж у в╕дкритому мор╕" (тобто б╕ля берег╕в Ялти та ╢впатор╕╖ - авт.). Кр╕м цього, автори пут╕вника п╕дкреслюють: берег тут абсолютно похилий, купання зовс╕м безпечне. По сут╕, скадовськ╕ пляж╕ - це так╕ соб╕ природн╕ ванни морсько╖ води. Тут доц╕льн╕ ╕ в╕дпочинок, ╕ л╕кування. На початку минулого стол╕ття курортне л╕кування стало особливо модним. Отож л╕кар╕ рекомендували сво╖м зн╕женим пац╕╓нтам Скадовськ: тут можна було позбутися неврастен╕╖, "бл╕до╖ немоч╕", маляр╕йного "худосоч╕я" та м╕грен╕, а також п╕тливост╕, в'ялост╕ ╕ нав╕ть легких форм статевого безсилля. Рекомендувалося в╕дпочити на узбережж╕ Джарилгацько╖ затоки "после тяжелых умственных трудов". Сюди вирушили омн╕буси з представниками "середнього класу" Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Мабуть, у т╕ часи можна було побачити тут адвокат╕в, бухгалтер╕в з родинами, актор╕в. А ще сюди везли д╕тей, спод╕ваючись вил╕кувати ╖х в╕д золотухи, рах╕ту, ускладнень хвороб орган╕в дихання. Уся ця публ╕ка розташовувалась в готел╕ чи окремих котеджах. Укладати угоди можна було цив╕л╕зовано, через контору курорту, прац╕вники яко╖ враховували вс╕ побажання в╕дпочиваючих.
Узагал╕, читання цього пут╕вника справля╓ надзвичайно при╓мне враження. ╤з його стор╕нок так ╕ в╕╓ в╕дчуттям стаб╕льност╕ та достатку. В╕дчувалось, що держава ╕ люди були впевнен╕ у завтрашньому дн╕. До послуг в╕дпочивальник╕в були не лише налагоджений побут, а й розваги. Усе також у дус╕ часу: у центр╕ м╕ста - к╕нематограф, на бульвар╕ - оркестр, у курзал╕ - танц╕, в╕дв╕дування бульвару увечер╕ було платним.
Не забували наш╕ предки ╕ про спорт: д╕яли г╕мнастичн╕ майданчики для дитячих ╕гор. До реч╕, д╕тей тут можна було залишити п╕д наглядом досв╕дчених виховательок. Оп╕ковувалось дитячим майданчиком ╕ м╕сцеве благод╕йне товариство "Благо д╕тей".
Читаючи дов╕дник, мимовол╕ хочеться все пор╕вняти з сьогоденням. Як бачимо, чимало традиц╕й, започаткованих першими мешканцями новоствореного м╕ста, збереглося. У самому влаштуванн╕ скадовського побуту, в орган╕зац╕╖ прийому в╕дпочивальник╕в. Певно, це одне з надбань нашого м╕ста. Однак багато з'явилося ╕ нового. Адже Скадовськ-курорт отримав значний стимул розвитку за радянсько╖ доби.
В╕тер революц╕╖ виявився надто суворим для тих, хто звик н╕житися на цих берегах... Чому так сталося - ╕нша р╕ч. Та невдовз╕ природн╕ багатства краю опинилися у руках тих, хто мав нам╕р "наш, новий св╕т побудувати". Гостинне узбережжя прийняло д╕тей революц╕╖ та розрухи, тих, хто пережив громадянську в╕йну. Потреби дитячого курорту були дуже необх╕дними. Учорашн╕х безпритульних, вихованц╕в дитбудинк╕в, як св╕дчать старш╕ скадовчани, привозили сюди на ношах. ╤ за л╕то д╕ти вставали, оживали. Вздовж узбережжя почали будувати п╕онерськ╕ табори. Це був пер╕од "великого Скадовська", що тягнувся вздовж ус╕╓╖ Джарилгацько╖ затоки по берез╕ в╕д Лиманського до Дар╕вки. Одночасно йшло осво╓ння й ╕нших багатств краю, впровадження масштабних с╕льськогосподарських проект╕в. Уже тод╕ компетентн╕ прац╕вники радянських установ пробували анал╕зувати: чи можливе сп╕вжиття курорту ╕з завданнями мел╕оратор╕в та х╕м╕зац╕╓ю с╕льського господарства? Але вдумливого анал╕зу бракувало. П╕зн╕ше це призвело до р╕зних протир╕ч ╕ протистоянь. Час показав: неможливо обминути питання про майбутн╓ курорту, замовчуючи шкоду, яко╖ завдають йому непродуман╕ агротехнолог╕╖.
Однак Скадовськ радянсько╖ доби процв╕тав... Сюди знову ╖хав "середн╕й клас". На ласкавих берегах виросли оздоровниц╕ для дорослих та д╕тей. ╤з задоволенням в╕дпочивали у Скадовську нав╕ть прац╕вники апарату ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни, а це вже був р╕вень. Скадовськ у Радянському Союз╕ мав статус тако╖ соб╕ "маленько╖ Ялти", "нашого Варадеро". В усякому раз╕, вл╕тку тут можна було зустр╕ти москвич╕в, лен╕нградц╕в, мурманчан, архангельц╕в, представник╕в далекого Сходу та, фактично, вс╕╓╖ неозоро╖ кра╖ни, що займала шосту частину земно╖ суш╕.
М╕сто з саманних колиб переселялось у сучасн╕ квартири, скр╕зь пролягли р╕внесеньк╕ асфальтов╕ дороги, нав╕ть ялиночки у не по-п╕вденному товстих шубах сигнал╕зували: у нас все так, як у людей... У радянських людей. З час╕в радянсько╖ доби ╕ господарники Скадовська винесли, либонь, найц╕нн╕ший висновок: Скадовськ-курорт вимага╓ кап╕таловкладень. ╤ про це бол╕сно, гостро нагадала перебудова, у цьому переконали т╕ зм╕ни, що невдовз╕ настали у держав╕ та сусп╕льств╕. Бо ж, ╕ справд╕, ╕стор╕ю руха╓ потреба людей жити краще. Ось ╕ про радянськ╕ часи можна почути не лише схвальн╕ в╕дгуки, а й критику. Наприклад, у т╕ часи морозиво можна було купити лише в ╓диному на все м╕сто к╕оску ╕ б╕ля нього зазвичай юрмилися величезн╕ натовпи. Можна в╕дкрити районну газету - л╕топис нашого часу - ╕ пересв╕дчитися, що з настанням л╕та кожен номер рясн╕в ображеними листами про те, що квас прода╓ лише одна бочка, а м╕нералки у магазинах не знайдеш. У таке нин╕ нав╕ть важко пов╕рити. Заклади дозв╕лля та в╕дпочинку - ось чого гостро потребувало м╕сто, а цнотлива радянська мораль вел╕ла обмежитися одним рестораном та одним баром-"гадючником".
Тепер, як кажуть, "кабак╕в" вистача╓, але ж не забуваймо, що до Скадовська люди ╖дуть в╕дпочивати, ╕, зрештою, це - грош╕, основа добробуту скадовських родин. Можна багато полем╕зувати, що втратило, а що набуло сусп╕льство за пер╕од "кап╕тал╕зац╕╖", однак росту благополуччя скадовчан просто неможливо не пом╕тити. Приземкуват╕ хатки зм╕нюють розк╕шн╕ палаци, в╕д "╕номарок", не подбай свого часу арх╕тектор пана Скадовського про "вулиц╕, як у Париж╕", уже б у м╕ст╕ було не проштовхнутися. ╤ це - реальн╕сть св╕ту, в якому кожен ку╓ сво╓ щастя.
Ус╕ ц╕ роки адм╕н╕страц╕я та районна рада робили все, аби зберегти надбання радянського часу. З початком приватизац╕╖ почали шукати ефективних власник╕в, б╕льш╕сть з яких на д╕л╕ доводить серйозн╕сть нам╕р╕в експлуатувати можливост╕ курортно╖ зони. Однак серйозних ╕нвестиц╕й усе ще браку╓. ╤ пошук ╖х - одне з основних завдань влади. Адже сьогодн╕ власники, т╕, хто працю╓ у курортн╕й ╕нфраструктур╕, все ще роздумують, як кажуть, "розкачуються".
Але завтра питання ╕снування курорту вже може постати з ус╕╓ю гостротою. Потр╕бно зберегти остр╕в, берег. Уже сьогодн╕ на порядку денному - берегоукр╕пн╕ роботи у Лазурному, л╕кв╕дац╕я "мертвого кута" поблизу Скадовського морпорту, строгий контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в межах Скадовсько╖ медично╖ зони. Не втратити те, що ма╓мо, а примножити ╕ зберегти - такий дев╕з тих, хто дба╓ про курорт.
Нин╕ на варт╕ Скадовська-курорту сто╖ть закон. Свого часу його прийняття стало для скадовсько╖ громади випробуванням на зр╕л╕сть. Адже саме люди, члени трудових колектив╕в на чол╕ з еколог╕чним товариством "Джарилгач" переймалися врятуванням курорту. Це був час, коли гарячий в╕тер напинав паруси м╕ста-в╕трильника, коли люди йшли на м╕тинг з близькими ╕ зрозум╕лими гаслами, виборюючи для р╕дного м╕ста право на завтрашн╕й день. Яким в╕н буде? З тривогою ╕ над╕╓ю вдивляються сьогодн╕ на палуб╕ м╕ста-в╕трильника в обр╕й: що там? Чи то грозов╕ хмари, чи ясне сонце? Одне можна сказати твердо: наш╕ люди загартован╕ житт╓вими незгодами, це люди з досв╕дом. Вони вм╕ють справлятися з негараздами, вм╕ють постояти за себе. Таким пряму╓ Скадовськ у майбутн╓.
Н. ПРЕОБРАЖЕНСЬКА. |
|
 | Старт да╓ Скадовськ |
 | Городяни вже звикли: на вулицях м╕ста часто з'являються групи юнак╕в чи д╕вчат у р╕знобарвних, яскравих спортивних костюмах з яскраво вираженою спортивною статурою. Спортсмени? Так, боксери ╕ штанг╕сти, весляр╕ й майстри ручного м'яча, футбол╕сти - представники спортивних команд Рос╕╖, Укра╖ни, Б╕лорус╕, Молдови - ус╕ вони в╕дв╕дують Скадовськ, прибуваючи сюди на збори та змагання, що в╕дбуваються у навчально-спортивн╕й баз╕ м╕сцево╖ Центрально╖ Ради ФСТ "Колос".
╤ недарма центр м╕ста прикраша╓ "в╕зит╕вка" бази - гарний дев'ятиповерховий готель-гуртожиток для спортсмен╕в ╕ тренер╕в. Одна з кращих споруд у м╕ст╕ з'явилася у 1979 роц╕, прийнявши перших гравц╕в зб╕рних команд колишнього Радянського Союзу. Очолив новостворений заклад А.Чернишов. ╤з 1987 року директором бази працю╓ квал╕ф╕кований фах╕вець, кандидат у майстри спорту Б.Руденко.
Св╕т спорту яскравий ╕ багатогранний. Одних т╕льки вид╕в, з яких проводять змагання, важко перел╕чити, ╕ к╕льк╕сть ╖х, до того ж, зроста╓. ╤ для кожно╖ гри - сво╖ правила, сво╖ нормативи. Ут╕м, гра - це т╕льки для глядач╕в та прихильник╕в, тих, хто заповню╓ трибуни, аби взяти участь у змаганнях на р╕вн╕ емоц╕й. Для самих же учасник╕в змагань - це важка, в╕дпов╕дальна, виснажлива робота, це пост╕йне прагнення зростати, домагатися кращих результат╕в. Спорт - це та сфера, де все ╕сну╓ лише на гран╕ рекорду, т╕льки заради досягнення. Тому ╕ йдуть сюди лише особлив╕ люди, обдарован╕ як неабиякими ф╕зичними даними, так ╕ силою вол╕, б╕йц╕вським характером.
За роки ╕снування на баз╕ "Скадовськ" побувало багато ╕менитих спортсмен╕в, - розпов╕да╓ Б.Руденко. ╢ тут ╕ сво╖ традиц╕йн╕ турн╕ри, так╕, наприклад, як М╕жнародний турн╕р з важко╖ атлетики пам'ят╕ ол╕мп╕йського чемп╕она Якова Куценка. Традиц╕йно на ц╕ змагання прибувають спортсмени з Рос╕╖, Б╕лорус╕╖, Укра╖ни, Молдови. У нин╕шньому роц╕ проведено також ф╕нал Всеукра╖нських л╕тн╕х спортивних ╕гор з ж╕ночого футболу, перш╕сть Укра╖ни з важко╖ атлетики для дорослих команд та аналог╕чн╕ змагання серед "кадет╕в" - юних спортсмен╕в, яким ще не виповнилось 18 рок╕в. У пер╕од м╕ж змаганнями на баз╕ пост╕йно проводять тренування спортсмени, що прибувають з ус╕х усюд. Багато з них ╖де до Скадовська не вперше, вважаючи наше м╕сто ╕деальним "спортивим майданчиком" з чудовими умовами для проведення тренувань.
Спортсмени та тренери високо оц╕нюють умови, створен╕ на навчально-спортивн╕й баз╕. Тут прекрасний стад╕он загальною площею майже 4 тисяч╕ кв. м ╕з синтетичним покриттям, зеленим газоном, що ц╕лком в╕дпов╕да╓ стандартам под╕бних споруд. ╢ спец╕ал╕зований зал з важко╖ атлетики та боротьби, тир. На навчально-спортивн╕й баз╕ працю╓ злагоджений колектив, який невтомно дба╓ про те, аби господарство завжди було в ╕деальному стан╕. Багато рок╕в в╕ддали прац╕ у р╕дному колектив╕ В.Варфолом╓╓ва, Г.Бегл╓цов та ╕нш╕. Ц╕ люди пов'язали сво╓ життя з╕ спортом ╕ тому по праву можуть пишатися рекордами, до яких причетне ╕ наше м╕сто, що гостинно прийма╓ спортсмен╕в.
Дбають у "царств╕ спорту" ╕ про п╕дростаючу зм╕ну. З 2001 року при НСБ "Скадовськ" в╕дкрився власний навчальний заклад - ф╕л╕ал Херсонського вищого училища ф╕зично╖ культури, де навчаються спортсмени-розрядники з важко╖ атлетики, ж╕ночого гандболу, в╕льно╖ боротьби та легко╖ атлетики. Усього тут вчиться 50 обдарованих, талановитих та працьовитих юнак╕в та д╕вчат. Методист закладу В.Св╕стьольникова вважа╓, що ╖хн╕ вихованц╕ обрали хоч ╕ важку, зате правильну стежку в житт╕. Адже п╕сля зак╕нчення навчання випускники вже отримують фах молодшого спец╕ал╕ста, а хто хоче вчитися дал╕, може одразу без екзамен╕в вступити на 2-й курс ╕нституту ф╕зкультури. Однак не вс╕м до снаги бути учнями спортивного навчального закладу. Адже тренуватися потр╕бно щодня по 5 годин, кр╕м того, в╕дв╕дувати звичайну загальноосв╕тню школу. Отож потрапляють сюди кращ╕ з кращих, володар╕ спортивних досягнень з усього п╕вдня Укра╖ни. ╤ серед них ╓ наш╕ скадовськ╕ хлопц╕ та д╕вчата. Це законом╕рно, адже спорт у нашому м╕ст╕ завжди був у пошан╕, тут створен╕ умови для розвитку юних обдарувань. Нин╕ ф╕л╕ал ХВУФК т╕сно сп╕впрацю╓ з дитячо-юнацькою спортивною школою, яку очолю╓ добрий фах╕вець та орган╕затор В.Кравець. Саме тут роблять сво╖ перш╕ кроки майбутн╕ рекордсмени. Хлопчики та д╕вчатка, як╕ проводять сво╓ дозв╕лля у спортивних залах, беруть участь у змаганнях з футболу, легко╖ атлетики, волейболу, гандболу, отримують неоц╕ненний заряд здоров'я та бадьорост╕, вчаться працювати у команд╕, у колектив╕ знаходять нових друз╕в. А вже тренери виявляють найб╕льш обдарованих, ц╕леспрямованих... ╤ дал╕ все залежить лише в╕д самого юного спортсмена, в╕д власного бажання - йти чи не йти у св╕т великого спорту.
Багато зусиль в╕ддали вихованню сво╖х п╕доп╕чних тренери ф╕л╕алу ХВУФК М.Живець, Л.Бобил╓ва, С.За╖нчковський. Не забарилися ╕ досягнення. За два роки ╕снування ф╕л╕алу п╕дготовлено двох майстр╕в спорту та двох кандидат╕в у майстри спорту з такого престижного виду, як важка атлетика. У нашому м╕ст╕ цей вид у особлив╕й пошан╕, причому як серед хлопц╕в, так ╕ серед д╕вчат. Виходячи на пом╕ст престижних турн╕р╕в, наш╕ гирьовики та штанг╕сти примушують хвилюватися ╕менитих суперник╕в, п╕дкоряючи ривок за ривком. У св╕т╕ важкоатлет╕в у число л╕дер╕в впевнено виходять вихованц╕ Скадовського ф╕л╕алу ХВУФК Геворг Казярян - майстер спорту Укра╖ни, чемп╕он М╕жнародного турн╕ру в м. Новополоцьку, Олександр Письменюк - майстер спорту Укра╖ни, бронзовий призер цього ж турн╕ру, кандидатки у майстри спорту Наташа Пенчак - бронзовий призер першост╕ Укра╖ни серед "кадет╕в" та Юля Хандусь - чемп╕онка першост╕ ЦР ФСТ "Колос", що ма╓ промовисту назву "Хто ти, майбутн╕й ол╕мп╕╓ць?" Так, ол╕мп╕йц╕ виростають саме з них - ц╕леспрямованих, працьовитих ╕ вольових, в╕дданих спорту юнак╕в та д╕вчат. Ц╕каво, що серед тренер╕в-важкоатлет╕в ╓ ж╕нки, ╕менит╕ спортсменки, майстри спорту м╕жнародного класу В╕ктор╕я Васил╕вна Касьян та Катерина Олександр╕вна Литвиненко.
Не в╕дстають в╕д важкоатлет╕в ╕ д╕вчата-ганбол╕стки. У минулому роц╕ вони стали ср╕бними призерами Всеукра╖нсько╖ першост╕ в Одес╕. Нин╕ спортсмени посилено готуються до нових змагань. Т╕сний контакт та щоденна сп╕впраця об'╓дну╓ прац╕вник╕в закладу з в╕дд╕лом з питань молод╕ та спорту РДА, яким зав╕ду╓ енерг╕йна та завзята людина - Над╕я Великих. Ус╕, хто працю╓ у св╕т╕ спорту - не конкуренти. Це може здатися дивним, що в середовищ╕, де все побудоване на змаганн╕, пану╓ не конкуренц╕я, а вза╓мовиручка, вза╓морозум╕ння та вза╓модопомога. Чому так? Запитую у старшого тренера з важко╖ атлетики спортивного навчального закладу П.Пастуха. ╤ чую в╕дпов╕дь: тому, що спорт - це св╕т чесних людей. До усп╕ху можна прийти лише завдячуючи соб╕, тут н╕чого не важить протекц╕я, вона не допоможе "вирвати" штангу, взяти висоту, забити переможний гол... ╤ тому солоний ковток перемоги у спорт╕ завжди чистий, в╕н -- стимул до нових висот.
Н. ПРЕОБРАЖЕНСЬКА. |
|
|
|  |
|